Президент США Дональд Трамп знову опинився в центрі міжнародного скандалу — цього разу через Нобелівську премію миру. Під час передвиборчого мітингу в американському штаті Мічиган він різко розкритикував Норвегію, використавши образливий вислів на адресу країни, де розташований Нобелівський комітет. Причина обурення американського президента виявилася досить незвичайною: він переконаний, що саме йому мали присудити одну з найпрестижніших міжнародних нагород.
Виступаючи 25 жовтня 2026 року в місті Порт-Гурон, Трамп заявив, що не хоче бачити норвезьких іммігрантів у Сполучених Штатах, оскільки не отримав Нобелівську премію миру. Його слова швидко привернули увагу міжнародних медіа, зокрема агентства Reuters.
Це вже не перший випадок, коли американський лідер висловлює претензії до Норвегії через рішення Нобелівського комітету. Але тепер його невдоволення вийшло за межі критики самої нагороди й торкнулося питання імміграції. Що саме сказав Трамп, хто отримав премію замість нього та чому норвезький уряд не може просто вручити американському президенту бажану нагороду?
«Норвегія — відстій»: що саме сказав Дональд Трамп?
Скандальна заява пролунала в неділю, 25 жовтня, під час політичного мітингу в Порт-Гуроні, штат Мічиган.
Американський президент виступав перед прихильниками напередодні проміжних виборів до Конгресу США.
Обговорюючи міграційну політику, Трамп несподівано згадав Норвегію та пов’язав своє ставлення до громадян цієї держави з Нобелівською премією миру.
За інформацією Reuters, президент сказав, що готовий приймати іммігрантів із деяких країн, але не хоче цього робити щодо Норвегії, оскільки йому не присудили Нобелівську премію.
Далі пролунала образлива характеристика країни.
«Норвегія, власне, перетворилася на країну-смітник», — так передає висловлювання Трампа «Європейська правда» з посиланням на Reuters.
В оригіналі президент використав грубий англійський вислів «shit house country».
Деякі українські медіа переклали його коротше — «Норвегія — відстій».
Незвичайність ситуації полягає в тому, що причиною публічної критики цілої держави стало особисте невдоволення Трампа рішенням незалежного Нобелівського комітету.
Чому Трамп не хоче бачити іммігрантів із Норвегії?
Під час виступу американський президент обговорював міграцію та ситуацію в європейських країнах.
Зокрема, він пов’язував заворушення у Франції з імміграційними процесами.
На цьому тлі Трамп заявив, що хотів би бачити в США громадян окремих країн, але зробив виняток для норвежців.
Свою позицію він пояснив тим, що Нобелівський комітет в Осло не присудив йому премію миру.
Reuters звертає увагу на важливу обставину: станом на момент публікації не було ознак того, що адміністрація США запроваджує нову офіційну політику щодо іммігрантів із Норвегії.
Тобто йдеться про політичну заяву президента під час мітингу, а не про ухвалений нормативний акт.
Норвезькі громадяни не отримали автоматичної заборони на в’їзд до США лише через це висловлювання.
Хто отримав Нобелівську премію миру 2026 року?
Причиною нового спалаху невдоволення стало рішення Норвезького Нобелівського комітету, оголошене 9 жовтня 2026 року.
Цьогорічну Нобелівську премію миру присудили південноафриканській юристці та правозахисниці Наванетхем Піллей, також відомій як Наві Піллей.
Вона має багаторічний досвід роботи у сфері міжнародного права та захисту прав людини.
Піллей раніше обіймала посаду Верховного комісара ООН з прав людини та працювала суддею міжнародних судових установ.
Також вона очолювала комісію ООН, яка розслідувала події в Ізраїлі та на окупованих палестинських територіях.
Рішення про присудження їй нагороди викликало різні політичні реакції.
Трамп, зі свого боку, публічно висловив невдоволення тим, що премію отримала інша людина.
Трамп заявив, що ніколи не чув про лауреатку
Ще 9 жовтня американський президент виступив на передвиборчому мітингу в Сиракузах, штат Нью-Йорк.
Тоді він уже різко розкритикував рішення Нобелівського комітету.
Коментуючи присудження премії Наві Піллей, президент заявив, що раніше не чув про неї.
Він також поставив під сумнів справедливість вибору лауреатки.
За словами Трампа, його власна діяльність у міжнародній політиці нібито заслуговує на Нобелівську премію миру.
Американський президент неодноразово приписував собі важливу роль у врегулюванні міжнародних конфліктів.
Проте оцінювання таких тверджень залежить від конкретних подій, позицій залучених сторін та фактичних результатів дипломатичних процесів.
Не всі конфлікти, про завершення яких заявляв Трамп, мають загальновизнаний статус остаточно врегульованих.
«Незмивна пляма»: що Трамп говорив про Норвегію раніше?
Під час виступу 9 жовтня Трамп охарактеризував рішення про вручення Нобелівської премії іншій людині як ганебне.
Він також назвав його незмивною плямою на репутації Норвегії.
Reuters опублікувало відеозапис виступу американського президента.
Тоді Трамп заявив, що Сполучені Штати в його особі повинні були отримати Нобелівську премію миру.
Він також критикував членів Нобелівського комітету, звинувачуючи їх в ідеологічній упередженості.
Таким чином, заява від 25 жовтня стала продовженням конфлікту, який розгортається вже понад два тижні.
Проте цього разу критика була спрямована не лише на рішення комітету, а й на країну та її громадян.
Чи справді Норвегія вирішує, кому вручати премію миру?
Один із найважливіших моментів цієї історії полягає у принциповій різниці між урядом Норвегії та Норвезьким Нобелівським комітетом.
Нобелівську премію миру присуджує комітет із п’яти членів, призначених парламентом Норвегії.
Попри процедуру призначення, комітет діє незалежно під час ухвалення рішень про нагородження.
Норвезький уряд не має права самостійно визначати лауреата.
Прем’єр-міністр також не може наказати комітету присудити премію конкретному політику.
Це означає, що критика уряду Норвегії за невручення нагороди не враховує інституційної незалежності відповідного органу.
Саме Нобелівський комітет, а не уряд Норвегії, ухвалює остаточне рішення щодо лауреата премії миру.
Норвезький прем’єр уже пояснював Трампу незалежність комітету
І це далеко не перша ситуація, коли норвезькій владі доводиться пояснювати американському президенту процедуру присудження Нобелівської премії миру.
У січні 2026 року Трамп надіслав листа прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гар Стере.
У листі американський президент пов’язав своє розчарування через неотримання Нобелівської премії з ширшими питаннями міжнародної політики, зокрема зі своїми заявами щодо Гренландії.
Reuters повідомляло, що норвезький прем’єр відповів на ці претензії поясненням: рішення ухвалює незалежний Нобелівський комітет, а не уряд держави.
За словами Стере, він неодноразово повідомляв про це американському президенту.
Проте, судячи з жовтневих заяв Трампа, тема Нобелівської премії продовжує залишатися предметом його публічної критики.
Чому Нобелівську премію миру вручають саме в Норвегії?
Нобелівські премії засновані відповідно до заповіту шведського винахідника та підприємця Альфреда Нобеля.
Більшість нагород, зокрема в галузях фізики, хімії та медицини, присуджують шведські установи.
Натомість премію миру за волею Нобеля присуджує норвезький комітет.
Церемонія вручення премії миру традиційно проходить в Осло 10 грудня — у річницю смерті Альфреда Нобеля.
Ця історична процедура існує понад століття.
Саме тому міжнародні політики, які висловлюють претензії до рішення щодо премії миру, нерідко звертають увагу на Норвегію.
Однак відповідальність за конкретне рішення несе комітет, який здійснює відбір лауреатів.
Чому Трамп вважає, що заслуговує на Нобелівську премію?
Дональд Трамп неодноразово заявляв, що його дипломатична діяльність допомогла запобігти або врегулювати низку міжнародних конфліктів.
Під час передвиборчого виступу 9 жовтня він говорив про власні миротворчі досягнення та стверджував, що заслуговував на нагороду.
Зокрема, президент згадував різні міжнародні суперечки та контакти між державами.
Водночас його оцінки власних результатів не можна автоматично вважати незалежно підтвердженими фактами.
Для встановлення реального результату дипломатичних ініціатив необхідно враховувати підписані угоди, дотримання домовленостей і поточний стан відповідних конфліктів.
Рішення Нобелівського комітету також не ґрунтується виключно на кількості переговорів або публічних заяв політичного лідера.
Чи може президент США отримати Нобелівську премію миру?
Так. Посада президента США не є перешкодою для отримання нагороди.
В історії вже були випадки, коли американські президенти ставали лауреатами Нобелівської премії миру.
Наприклад:
- Теодор Рузвельт отримав премію миру 1906 року за посередництво в завершенні російсько-японської війни.
- Вудро Вільсон був удостоєний нагороди 1919 року за внесок у створення Ліги Націй.
- Джиммі Картер отримав премію 2002 року за багаторічну діяльність у сфері мирного врегулювання конфліктів, демократії та прав людини.
- Барак Обама став лауреатом 2009 року за міжнародну дипломатію та зусилля зі співпраці між народами.
Однак кожне рішення щодо премії приймалося в конкретному історичному контексті.
Сам факт обіймання президентської посади або участі в дипломатичних переговорах не створює автоматичного права на нагороду.
Чому скандал спалахнув саме під час передвиборчого мітингу?
Заява Трампа пролунала напередодні проміжних виборів у Сполучених Штатах.
Американські виборці мають обирати новий склад Палати представників та частину Сенату.
Під час передвиборчих кампаній політики активно обговорюють внутрішню політику, економіку, імміграцію та міжнародні питання.
Трамп використав виступ у Мічигані для обговорення міграційної тематики, але несподівано повернувся до питання Нобелівської премії.
Reuters повідомляє, що саме в контексті імміграції президент зробив заяву про небажання приймати громадян Норвегії.
Чому він вирішив поєднати ці дві теми, сам президент пояснив невдоволенням через неотримання нагороди.
Водночас робити висновки про приховані мотиви політика без додаткових підтверджень було б спекуляцією.
Чи може скандал вплинути на відносини США та Норвегії?
Норвегія є давнім партнером Сполучених Штатів та державою-членом НАТО.
Країни співпрацюють у сфері оборони, безпеки Північної Атлантики, енергетики та міжнародної політики.
Тому різкі заяви американського президента на адресу Норвегії можуть привертати дипломатичну увагу.
Водночас один публічний виступ не означає автоматичного припинення міждержавного співробітництва.
Станом на 26 жовтня немає підтверджень, що США запровадили нові санкції проти Норвегії, скасували чинні оборонні домовленості або офіційно обмежили в’їзд її громадян через Нобелівську премію.
Reuters також зазначає, що норвезьке Міністерство закордонних справ та представник Нобелівського комітету не надали негайного коментаря на момент звернення журналістів поза робочим часом.
Подальша офіційна реакція може прояснити дипломатичні наслідки інциденту.
Норвегія — одна з найбагатших країн світу
Особливої уваги набула економічна сторона заяви американського президента.
Норвегія належить до держав із високим рівнем доходів населення.
За даними Міжнародного валютного фонду, країна входить до групи світових лідерів за показником ВВП на душу населення.
Норвезький державний інвестиційний фонд також є одним із найбільших суверенних фондів світу.
За інформацією Reuters, його прибуток за перше півріччя 2026 року досяг рекордних 1,75 трильйона норвезьких крон, або приблизно 184,3 мільярда доларів.
Ці дані не визначають культурні чи політичні якості країни, але демонструють, що образлива характеристика Норвегії не є об’єктивним економічним показником.
Чи справді Нобелівська премія миру стала політичним питанням?
Нобелівська премія миру часто привертає увагу міжнародних політичних лідерів.
Вибір лауреатів може ставати предметом суспільних дискусій, особливо коли нагороду отримують політики, правозахисники або організації, пов’язані з гострими міжнародними конфліктами.
Проте сама процедура присудження премії передбачає незалежну роботу Норвезького Нобелівського комітету.
Це означає, що комітет може ухвалити рішення, яке не збігається з очікуваннями окремих держав чи політичних діячів.
У випадку Трампа саме це стало предметом відкритого конфлікту між особистими претензіями президента та процедурою міжнародного нагородження.
Водночас оцінювати справедливість конкретного вибору можна лише з урахуванням діяльності лауреата та оприлюднених мотивів Нобелівського комітету.
Що відомо про реакцію Білого дому?
Раніше адміністрація президента США вже критикувала рішення Нобелівського комітету.
Зокрема, після оголошення лауреатки 2026 року в Білому домі заявляли, що комітет нібито надає політичним міркуванням більшу вагу, ніж питанням миру.
Це позиція американської адміністрації, а не незалежно встановлений факт щодо мотивів членів комітету.
Жовтневі висловлювання самого Трампа стали ще одним епізодом публічного конфлікту.
Наразі немає підтвердження, що Білий дім готує офіційні рішення проти Норвегії саме через Нобелівську премію.
Що про ситуацію пишуть міжнародні ЗМІ?
Агентство Reuters повідомило про висловлювання Трампа 25 жовтня та звернуло увагу на його зв’язок із попередньою критикою Нобелівської премії.
Матеріали про скандал також опублікували міжнародні й українські видання.
Зокрема, «Європейська правда» вранці 26 жовтня повідомила, що американський президент назвав Норвегію «країною-смітником».
Суспільне також опублікувало матеріал із заголовком «Норвегія — відстій», присвячений образливим заявам президента США.
Журналісти окремо нагадали про попередні претензії Трампа до Нобелівського комітету.
Таким чином, йдеться не про чутки із соціальних мереж, а про задокументовані публічні висловлювання, які висвітлюють провідні інформаційні агентства.
Що цей скандал означає для України?
Україна зацікавлена у стабільному міжнародному співробітництві зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами, зокрема Норвегією.
Обидві держави відіграють важливу роль у міжнародних форматах підтримки України.
Проте на момент підготовки матеріалу немає доказів, що висловлювання Трампа про Нобелівську премію призвели до конкретних змін у допомозі Україні.
Так само не оголошено про перегляд спільних дипломатичних ініціатив через цей епізод.
Важливо розрізняти публічну політичну риторику та фактичні міждержавні рішення.
Можливі наслідки для міжнародної співпраці можна буде оцінювати лише за офіційними діями урядів.
Що буде далі: чи може конфлікт загостритися?
Наразі невідомо, чи продовжить американський президент публічно критикувати Норвегію найближчими днями.
Також поки немає остаточної офіційної реакції норвезького уряду на його останні висловлювання.
Важливим залишається питання, чи вийде ситуація за межі риторики.
Якщо адміністрація США ухвалить конкретні рішення у сфері міграції або дипломатичних відносин, вони вимагатимуть окремого висвітлення.
Однак на цей момент йдеться насамперед про резонансний політичний виступ напередодні виборів.
Твердження про вже запроваджену заборону для норвезьких громадян не відповідає підтвердженим повідомленням.
Трамп і Нобелівська премія миру: головні підсумки скандалу
25 жовтня 2026 року президент США Дональд Трамп під час передвиборчого мітингу в Порт-Гуроні, штат Мічиган, різко розкритикував Норвегію.
Причиною стало те, що Норвезький Нобелівський комітет не присудив йому Нобелівську премію миру.
Трамп використав образливий вислів на адресу країни та заявив, що не хоче норвезьких іммігрантів у США.
При цьому жодних нових офіційних обмежень на в’їзд громадян Норвегії через цей інцидент не оголошено.
Лауреаткою Нобелівської премії миру 2026 року стала південноафриканська правозахисниця Наванетхем Піллей.
Рішення ухвалив незалежний Норвезький Нобелівський комітет, який не підпорядковується уряду країни під час визначення лауреатів.
Головна суперечність цього скандалу полягає в тому, що президент США висловив претензії до цілої держави через рішення незалежної установи, а невдоволення міжнародною нагородою стало частиною його передвиборчої риторики.
Чи матиме ця історія реальні дипломатичні наслідки, поки невідомо. Наразі вона залишається прикладом того, як суперечки навколо престижної міжнародної премії можуть виходити далеко за межі церемонії нагородження.
