Українська економіка отримала одразу кілька тривожних сигналів. Національний банк підвищив облікову ставку, погіршив прогноз інфляції та замість очікуваного економічного зростання тепер прогнозує скорочення ВВП за підсумками 2026 року. При цьому гривня 30 жовтня дещо зміцнилася, а уряд оголосив нові можливості фінансування для підприємств.
На перший погляд, рішення виглядають суперечливо. НБУ робить гроші дорожчими, щоб стримати інфляцію, але одночасно держава намагається полегшити доступ бізнесу до кредитів і грантів. Насправді це відповідь на дві проблеми: прискорення зростання цін і погіршення умов роботи економіки через війну.
Розбираємо, що означає підвищення облікової ставки НБУ до 16,5%, чи подорожчають кредити, що буде з депозитами, чому Нацбанк прогнозує падіння економіки та наскільки стійким може бути нинішній курс гривні.
НБУ підвищив облікову ставку до 16,5%: що сталося
29 жовтня 2026 року правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 0,5 відсоткового пункта — з 16% до 16,5% річних. Нове значення діє з 30 жовтня.
Голова НБУ Андрій Пишний пояснив рішення посиленням цінового тиску та погіршенням інфляційних очікувань. Регулятор прагне підтримати привабливість заощаджень у гривні та зменшити ризики для валютного ринку.
Облікова ставка — це один із головних інструментів монетарної політики. Вона впливає на вартість грошей у банківській системі, а через неї — на умови кредитування, дохідність заощаджень і попит на гривню.
Проте це не означає, що всі банки наступного ранку автоматично підвищать ставки за кредитами або депозитами рівно на 0,5%.
Чому НБУ вирішив зробити гроші дорожчими
Центральна проблема — інфляція. За даними регулятора, у вересні річний темп зростання споживчих цін прискорився до 10%, а базова інфляція становила 8,8%.
На ціни впливає не лише кількість грошей в економіці. Українські підприємства працюють в умовах обстрілів, порушення логістики, дефіциту окремих ресурсів і високих витрат на енергію.
Серед причин погіршення ситуації НБУ називає:
- Російські атаки на виробничі підприємства та інфраструктуру.
- Порушення морської логістики та експортних маршрутів.
- Подорожчання пального на тлі міжнародних енергетичних ризиків.
- Зростання витрат підприємств на резервне живлення й перевезення.
- Погіршення інфляційних очікувань населення та бізнесу.
Висока облікова ставка не може відновити зруйновану електростанцію чи відкрити заблокований порт. Але вона здатна впливати на фінансову частину інфляції — зокрема підтримувати попит на гривневі заощадження та обмежувати надмірний тиск на валютний ринок.
У цьому й полягає складність нинішньої ситуації: регулятор намагається стримати зростання цін, хоча значна частина причин подорожчання товарів перебуває за межами його безпосереднього впливу.
Інфляція 12,5%: наскільки подорожчає життя
У новому макроекономічному прогнозі Нацбанк погіршив очікування щодо інфляції у 2026 році з 10% до 12,5%.
Це прогноз річного зростання споживчих цін, а не обіцянка, що кожен товар подорожчає саме на 12,5%. Ціни різних товарів і послуг змінюються нерівномірно.
Наприклад, вартість імпортної техніки може сильніше реагувати на курс валют, а ціни харчових продуктів — на врожай, енерговитрати та логістику.
Для сімейного бюджету показник означає ризик зниження купівельної спроможності доходів, якщо зарплати, пенсії або інші надходження зростатимуть повільніше за споживчі ціни.
Якщо дохід людини залишається незмінним, а ціни підвищуються, вона може придбати менше товарів і послуг за ті самі гроші. Водночас реальний вплив інфляції залежить від структури особистих витрат.
Економіка України може скоротитися на 0,4%
Ще серйозніша зміна стосується валового внутрішнього продукту. Раніше НБУ прогнозував зростання реального ВВП України на 1,8% у 2026 році. Тепер очікує скорочення на 0,4%.
Для 2027 року прогноз також погіршили: замість зростання на 2,8% регулятор очікує лише 0,4%.
За попередньою оцінкою НБУ, у третьому кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,5% порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Однією з основних причин регулятор називає вплив війни на промисловість, логістику та експорт.
Прогноз скорочення економіки не означає, що всі підприємства одночасно зазнають збитків. Окремі галузі можуть зростати навіть за загального погіршення показників.
Однак на рівні країни слабша економічна активність означає менше можливостей для розширення виробництва, складніші умови інвестицій і додатковий тиск на державні фінанси.
Що буде з депозитами після підвищення ставки
Для власників заощаджень рішення Нацбанку може мати позитивний ефект. Вища облікова ставка підтримує дохідність гривневих фінансових інструментів, оскільки банкам важливо зберігати привабливість депозитів для клієнтів.
Але між рішенням НБУ та зміною депозитних ставок немає механічного зв’язку. Кожен банк визначає власні умови залучення коштів з урахуванням ліквідності, конкуренції та потреби у фінансуванні.
Перш ніж відкривати депозит, варто порівняти:
- Номінальну річну процентну ставку.
- Дохід після сплати податків.
- Можливість дострокового повернення коштів.
- Умови поповнення та капіталізації процентів.
- Очікувану інфляцію за період розміщення грошей.
Висока ставка депозиту сама по собі не гарантує збереження купівельної спроможності. Для цього дохідність після оподаткування потрібно порівнювати з фактичним зростанням цін за відповідний період.
Чи подорожчають кредити для населення та бізнесу
Підвищення облікової ставки може збільшувати вартість нових кредитів, але ефект залежатиме від політики банків і умов конкретного продукту.
Для позик із фіксованою процентною ставкою умови чинного договору зазвичай не змінюються лише через нове рішення НБУ. Якщо ставка плаваюча, потрібно перевірити передбачений договором механізм її перегляду.
Для бізнесу особливо важлива загальна вартість фінансування: проценти, комісії, вимоги до застави й можливі додаткові витрати.
Підприємствам, які планують інвестиції, доцільно прораховувати декілька сценаріїв грошового потоку. За умов слабкого економічного зростання навіть невелике збільшення вартості кредиту може впливати на окупність проєкту.
НБУ полегшив кредитування критичної інфраструктури
Паралельно з жорсткішою монетарною політикою регулятор ухвалив нові заходи для підтримки кредитування підприємств, які забезпечують життєдіяльність країни.
29 жовтня НБУ повідомив про зміни для фінансування робіт із будівництва, захисту та відновлення критичної інфраструктури, а також діяльності у сферах тепло-, енерго-, водопостачання та водовідведення.
Зокрема, банки отримали можливість сприятливіше оцінювати майнові права на майбутню виручку за визначеними договорами з бюджетними замовниками.
Для окремого забезпечення за державними контрактами НБУ збільшив коефіцієнт ліквідності з 0,30 до 0,75. Це означає, що під час оцінки кредитного ризику банк може враховувати більшу частину вартості відповідної застави.
Проте такий коефіцієнт не означає, що підприємство гарантовано отримає кредит на 75% суми контракту. Банк і надалі оцінюватиме платоспроможність позичальника, умови договору та інші ризики.
Практична мета змін — зменшити регуляторні перешкоди для фінансування підприємств, від роботи яких залежать оборона та базові комунальні послуги.
Гранти до 16 млн грн: нові правила для виробників
Ще одне рішення стосується державної програми підтримки переробних підприємств «Зроблено в Україні».
28 жовтня Кабінет Міністрів оголосив про оновлення умов надання грантів. Одне з головних нововведень — альтернатива вимозі обов’язково створювати п’ять нових робочих місць.
За новою моделлю підприємство зможе не створювати додаткових робочих місць, якщо забезпечить працівникам зарплату вище середньої в регіоні та виконуватиме передбачені програмою зобов’язання щодо її підвищення з урахуванням інфляції протягом трьох років.
Держава також уточнила правила грантів на відновлення постраждалих виробництв.
- До 8 млн грн — на створення або розвиток переробного виробництва.
- До 16 млн грн — на відновлення виробничих потужностей, пошкоджених унаслідок російської агресії.
- Гранти на відновлення стають доступними також відповідним іноземним виробничим компаніям, що працюють в Україні.
- За грантові кошти дозволено придбавати не лише виробниче, а й енергетичне обладнання.
- Власну частину співфінансування гранту на відновлення дозволено спрямовувати на ремонтні роботи.
Ці зміни особливо актуальні для підприємств, яким потрібно відновлювати обладнання після обстрілів або забезпечувати автономну роботу під час знеструмлень.
Однак грант не є безумовною виплатою. Учасники повинні відповідати вимогам програми, підготувати проєкт, забезпечити належне співфінансування та виконувати договірні зобов’язання.
Важлива дата для підприємців — 30 жовтня
За повідомленням Міністерства економіки, поточний прийом заявок через портал «Дія» триває до 30 жовтня 2026 року включно.
Наступну хвилю прийому заявок заплановано на 2027 рік. Тому компаніям, які вже підготували документи, потрібно врахувати саме цей строк, а не припускати, що заявку можна буде подати будь-якого дня в листопаді.
Від початку роботи програми у 2022 році, за даними уряду, схвалили 1895 заявок на гранти для переробки та відновлення на загальну суму майже 9,7 млрд грн.
Міжнародна допомога: чому НБУ знизив прогноз резервів
Зовнішнє фінансування залишається одним із важливих чинників стабільності українського бюджету та валютного ринку.
За оцінкою НБУ, у третьому кварталі надходження міжнародної допомоги відбувалися повільніше, ніж очікувалося. Серед причин називали затримки у виконанні окремих реформ і процедур погодження фінансування.
Регулятор погіршив прогноз міжнародних резервів на кінець 2026 року з 69,7 млрд до 62,8 млрд доларів. Прогноз на кінець 2027 року також знизили — до 62,1 млрд доларів.
Водночас НБУ очікує, що Україна зможе отримати приблизно 50 млрд доларів прямої бюджетної підтримки протягом 2026 року.
Тут важливо не плутати міжнародні резерви з обсягом допомоги. Резерви — це фінансові активи, які перебувають у розпорядженні Нацбанку. Бюджетна підтримка — кошти, що надходять державі на визначених умовах.
Затримки зовнішнього фінансування можуть впливати на бюджетні потреби та валютний ринок, але не означають автоматичного вичерпання резервів чи неминучої девальвації.
МВФ готує переговори щодо програми фінансування України
Міжнародний валютний фонд 29 жовтня повідомив про підготовку наступних переговорів з українською владою щодо перегляду програми розширеного фінансування EFF.
За інформацією Forbes Ukraine, місія Фонду має розпочати офіційні консультації найближчими тижнями.
Такі переговори важливі не лише для можливого отримання чергового траншу. Виконання домовленостей із МВФ впливає також на оцінку української економічної політики іншими міжнародними партнерами.
Проте початок консультацій не є підтвердженням автоматичного схвалення перегляду програми або негайного перерахування коштів.
Курс долара та євро на 30 жовтня 2026 року
Попри погіршення економічних прогнозів, наприкінці тижня гривня дещо зміцнилася.
Національний банк установив такі офіційні курси валют на п’ятницю, 30 жовтня:
- Долар США — 45,52 грн, на 7 копійок менше, ніж 29 жовтня.
- Євро — 50,67 грн, на 9 копійок менше за попередній день.
На готівковому ринку вранці 30 жовтня також спостерігалося зниження котирувань. За даними фінансових оглядів, середні орієнтири становили близько 46,16 грн за долар під час купівлі та 46,48 грн під час продажу.
Євро в обмінниках пропонували приблизно по 51,70 грн на продаж. Фактичний курс залежав від банку, обмінного пункту та міста.
Важливо розуміти: зміцнення гривні протягом одного дня не означає початку стійкого довгострокового тренду.
Чи чекати різкого стрибка долара в листопаді
Український валютний ринок працює в режимі керованої гнучкості. НБУ дозволяє курсу реагувати на попит і пропозицію, але водночас проводить інтервенції, щоб обмежувати надмірні коливання.
За оцінками регулятора, наприкінці жовтня попит на іноземну валюту посилився через бюджетні витрати, потреби імпортерів та складну ситуацію з експортом.
Наявність міжнародних резервів дозволяє НБУ проводити валютні інтервенції. Але це не гарантія фіксованого курсу долара чи євро.
Для валютного ринку в листопаді значення матимуть:
- Фактичні обсяги міжнародного фінансування.
- Попит імпортерів, зокрема на енергетичне обладнання та паливо.
- Можливості українського експорту.
- Ситуація з енергетикою після російських атак.
- Подальші рішення НБУ щодо процентної політики та валютних інтервенцій.
Називати конкретний курс на кінець листопада без достатньої прогнозної моделі було б спекуляцією. Поточні дані дозволяють пояснити чинники впливу, але не гарантувати напрям руху валют.
Що робити українцям із заощадженнями
На тлі прискорення інфляції та коливань курсу головне завдання для домогосподарств — зберігати фінансову гнучкість і не ухвалювати рішення лише під впливом короткострокових новин.
Практично варто:
- Відокремити резерв на повсякденні витрати від довгострокових заощаджень.
- Оцінювати дохідність депозитів після оподаткування та з урахуванням інфляції.
- Не обмінювати всі кошти через одноденне зростання або зниження курсу.
- Перед оформленням кредиту перевіряти повну вартість, комісії та правила зміни процентної ставки.
- Зберігати доступ до частини коштів на випадок непередбачених витрат або перебоїв у роботі інфраструктури.
Універсального співвідношення гривні та іноземної валюти для всіх не існує. Оптимальна структура заощаджень залежить від строків майбутніх витрат, доходів, боргів і фінансових ризиків конкретної людини.
Експертний висновок: НБУ стримує ціни, але не може сам відновити економіку
Рішення 29–30 жовтня демонструють непросту економічну ситуацію. Національний банк вимушений посилювати монетарну політику, хоча економічна активність уже слабшає.
Це поєднання низького зростання та високої інфляції створює складний вибір. Занадто м’яка політика може посилити ціновий і валютний тиск. Занадто жорстка — ускладнити фінансування інвестицій і відновлення виробництва.
Саме тому паралельно із підвищенням ставки держава розширює спеціальні механізми підтримки бізнесу. Зміни в оцінці застави та грантових умовах мають допомогти підприємствам, для яких звичайне ринкове фінансування може бути надто дорогим або недоступним.
Однак гранти й кредитні послаблення не замінять стабільної роботи енергетики, логістики та експорту. Без цих передумов навіть значні фінансові стимули матимуть обмежений ефект.
Для населення головний ризик — зниження реальної купівельної спроможності доходів. Для бізнесу — поєднання дорогого фінансування, слабшого попиту та витрат на роботу в умовах війни.
Підвищення облікової ставки НБУ до 16,5% може допомогти стримати інфляційні очікування, але не гарантує швидкого зниження цін чи зміцнення гривні.
Вирішальними для української економіки залишатимуться безпекова ситуація, міжнародна допомога та здатність підприємств працювати попри удари по інфраструктурі.
Матеріал актуальний станом на 30 жовтня 2026 року. Фінансові прогнози, умови банківських продуктів і валютні курси можуть змінюватися.
Джерела
- Укрінформ — рішення НБУ про підвищення ставки від 29 жовтня.
- Інтерфакс-Україна — оновлений прогноз ВВП та інфляції.
- Інтерфакс-Україна — облікова ставка та монетарна політика.
- Укрінформ — нові умови кредитування критичної інфраструктури.
- Міністерство оборони України — кредитування під державні контракти.
- Кабінет Міністрів України — оновлення грантів для виробників.
- Мінфін — міжнародне фінансування та прогнози резервів.
- Укрінформ — офіційний курс валют на 30 жовтня.
- Міжнародний валютний фонд — інформація про співпрацю з Україною.
