Зустріч, про яку говорять роками, може знову опинитися на дипломатичному порядку денному. Президент США Дональд Трамп заявив, що найближчим часом очікує переговорів за участю Володимира Зеленського та Володимира Путіна. За словами американського лідера, у спробах завершити російсько-українську війну вже досягнуто «значного прогресу».
Заява пролунала 28 жовтня 2026 року під час спілкування Трампа з журналістами. Але за оптимістичними словами президента США приховується важливе запитання: чи справді Київ і Москва наблизилися до переговорів на найвищому рівні, чи це чергова дипломатична ініціатива, якій ще належить пройти найскладніший етап?
Ситуацію робить ще цікавішою несподіване повернення європейських лідерів до прямих контактів із Кремлем. Напередодні президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре особисто телефонували Путіну, закликаючи до припинення війни та відновлення переговорів.
Чи означає все це, що мирні переговори переходять у вирішальну фазу? Розбираємося, що підтверджено, про що домовляються дипломати та яких відповідей поки немає.
«Незабаром відбудеться зустріч»: що саме сказав Трамп
У середу, 28 жовтня, Дональд Трамп прокоментував стан дипломатичних контактів між Вашингтоном і Москвою щодо війни в Україні.
Американський президент заявив, що бачить суттєве просування в переговорах. При цьому він анонсував можливу зустріч за участю українського та російського президентів.
«Незабаром відбудеться зустріч, і, на мою думку, досягнуто значного прогресу», — заявив Трамп журналістам.
Коли представники медіа попросили уточнити, кого саме він має на увазі, президент США назвав Путіна та Зеленського.
Висловлювання зафіксоване у відеозаписі спілкування з журналістами, який поширив офіційний акаунт Білого дому Rapid Response.
Повідомлення також опублікували «Європейська правда», «Інтерфакс-Україна» та інші українські медіа.
Проте Трамп не пояснив, чи йдеться про його власну зустріч з обома лідерами, чи про безпосередні переговори Зеленського та Путіна за американського посередництва.
Саме тому говорити про вже погоджений тристоронній саміт або підтверджену особисту зустріч Зеленського з Путіним наразі не можна.
Головне питання: чи є дата і місце переговорів?
Ні. Станом на ранок 28 жовтня жодної офіційно підтвердженої дати особистих переговорів президентів України та Росії немає.
Не оголошено й місце такого саміту, склад делегацій або погоджений порядок денний.
Це суттєва деталь. У дипломатії є велика різниця між заявою про бажання провести зустріч і домовленістю, яку офіційно підтвердили всі учасники.
Для проведення переговорів на найвищому рівні потрібно узгодити щонайменше місце, час, формат, питання безпеки та теми, які сторони готові обговорювати.
У випадку російсько-української війни особливе значення має також те, чи існують реальні передумови для переговорів, здатних принести конкретний результат.
Отже, слова Трампа свідчать про його очікування дипломатичного прориву, але поки не доводять, що такий прорив уже відбувся.
Переговори в Абу-Дабі: що вже готують дипломати
Водночас американський президент зробив свою заяву не на порожньому місці.
За повідомленнями українських та міжнародних видань, у першій половині листопада планується відновлення тристоронніх контактів між Україною, США та Росією.
Місцем майбутніх переговорів називають Абу-Дабі — столицю Об’єднаних Арабських Еміратів.
Але тут потрібно розуміти важливий нюанс: наразі йдеться про переговори на технічному рівні, а не про підтверджену зустріч президентів.
Дипломатичні делегації можуть обговорювати окремі параметри майбутніх домовленостей, гуманітарні питання та можливі механізми подальших контактів.
Однак технічні консультації не гарантують проведення саміту лідерів.
Переговори в Абу-Дабі можуть стати підготовчим етапом, але їхній можливий результат поки залишається невідомим.
Фінляндія та Норвегія несподівано вийшли на прямий контакт із Путіним
Ще одна важлива подія відбулася 27 жовтня, за день до заяви Трампа.
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Володимиром Путіним.
За офіційним повідомленням адміністрації президента Фінляндії, розмова відбулася з Гельсінкі та була узгоджена з Україною.
Ініціаторами контакту стали самі європейські лідери.
Основними темами були російська агресія проти України, необхідність завершення війни та підготовка майбутніх переговорів.
Обидва політики підкреслили, що Фінляндія та Норвегія продовжуватимуть підтримувати Україну.
При цьому вони виступали як керівники власних держав, а не як офіційні представники всього Європейського Союзу.
Це важливе уточнення, адже в європейських столицях немає автоматично єдиної позиції щодо доцільності прямих розмов із Путіним.
Півтори години розмови: чи вдалося переконати Кремль?
За інформацією Reuters, телефонна розмова Стубба та Стьоре з Путіним тривала приблизно 90 хвилин.
Після цього обидва європейські лідери також поспілкувалися з президентом України Володимиром Зеленським.
Офіційні повідомлення Фінляндії та Норвегії описують розмову як відверту й предметну.
Стубб наголосив, що результат війни безпосередньо вплине на безпеку сусідніх із Росією держав і всієї Європи.
Стьоре, своєю чергою, звернув увагу на величезні людські та матеріальні втрати, спричинені російською агресією, і необхідність деескалації.
Однак саме тривалість розмови не свідчить про успішні домовленості.
Reuters зазначає, що офіційна позиція Кремля після контакту не продемонструвала готовності до підтверджених поступок щодо ключових спірних питань.
Тому наразі правильніше говорити про відновлення одного з каналів комунікації, а не про укладену політичну угоду.
Про що Європа намагалася домовитися з Москвою?
Окремим питанням під час дипломатичних контактів стала потреба у практичних кроках із деескалації.
За повідомленням «Європейської правди», Зеленський зазначив, що Стубб і Стьоре донесли Путіну позицію щодо необхідності реальних дій для зменшення атак на українську енергетику та інфраструктуру.
Для України це має безпосереднє значення.
Удари по електростанціях, підстанціях та інших об’єктах критичної інфраструктури впливають на життя цивільного населення, роботу підприємств і комунальних служб.
Тому питання припинення таких атак може бути одним із можливих практичних напрямів дипломатії.
Втім, станом на 28 жовтня немає підтвердженої нової домовленості про припинення ударів по енергетичних об’єктах за результатами саме цієї телефонної розмови.
Чому саме Фінляндія та Норвегія?
Обидві країни мають особливе географічне та безпекове становище.
Фінляндія й Норвегія безпосередньо межують із Росією. Обидві є членами НАТО та беруть участь у європейських безпекових процесах.
Для них завершення війни проти України — не віддалене дипломатичне питання, а важлива складова стабільності в Північній Європі, Балтійському регіоні та Арктиці.
У спільній заяві лідери пояснили, що прагнули передати російському президенту позицію щодо майбутніх переговорів безпосередньо.
При цьому вони окремо наголосили на консультаціях з Україною.
Це означає, що контакт із Кремлем не позиціонувався як спроба домовлятися про майбутнє України без участі української сторони.
Чому Трамп говорить про прогрес саме зараз?
Останніми днями дипломатична активність навколо війни помітно посилилася.
20 жовтня в Осло відбулися консультації, у яких брали участь представники України та американської сторони. Ці контакти стали частиною підготовки наступних переговорних етапів.
27 жовтня керівники Фінляндії та Норвегії провели безпосередню розмову з Путіним.
На початок листопада обговорюються нові контакти між делегаціями України, США та Росії в Абу-Дабі.
На цьому тлі Трамп заявив про значний прогрес і можливу швидку зустріч лідерів.
Проте американський президент не уточнив, які саме домовленості дозволяють йому так оцінювати ситуацію.
Без оприлюднених конкретних результатів твердження про прогрес залишається оцінкою самого Трампа.
Чого чекати від можливої зустрічі Зеленського та Путіна?
Якби переговори на найвищому рівні справді відбулися, вони стали б важливою політичною подією.
Проте їхнє значення визначалося б не самим фактом зустрічі, а тим, чи вдалося б досягти конкретних результатів.
Серед питань, які можуть бути принциповими для будь-якого майбутнього мирного процесу, — припинення бойових дій, гарантії безпеки, територіальні питання, звільнення полонених та механізми виконання домовленостей.
Але наразі невідомо, які саме теми могли б увійти до порядку денного потенційного саміту.
Не підтверджено також, чи погоджуються сторони з запропонованим форматом.
Саме тому очікування швидких результатів потрібно відділяти від підтверджених дипломатичних рішень.
Чи готова Росія до компромісу?
Це одне з ключових питань, на яке останні заяви не дали однозначної відповіді.
Проведення телефонної розмови з Путіним підтверджує, що прямий дипломатичний контакт відбувся.
Але воно саме по собі не доводить готовності російської влади змінити вимоги щодо завершення війни.
Reuters після розмови фінського й норвезького лідерів звернуло увагу на те, що позиція Кремля залишалася жорсткою.
Для оцінювання реальних перспектив переговорів важливо стежити за конкретними рішеннями: чи погодяться сторони на зустріч, чи буде визначено порядок денний, чи з’являться перевірювані домовленості та чи виконуватимуться вони.
Поки таких результатів немає, говорити про близьке завершення війни було б передчасно.
А що означає ця дипломатія для звичайних українців?
Для людей, які живуть під загрозою російських атак, найважливішими є не гучні анонси, а реальні зміни в безпековій ситуації.
Дипломатичні контакти можуть створювати можливості для припинення бойових дій, вирішення гуманітарних питань і досягнення майбутніх угод.
Проте навіть активні переговори не означають автоматичного припинення обстрілів.
Станом на 28 жовтня не оголошено всеосяжного припинення вогню за результатами останніх заяв Трампа або розмови європейських лідерів із Путіним.
Тому рекомендації щодо безпеки, реагування на повітряні тривоги та використання офіційної інформації залишаються актуальними.
Три події, за якими варто стежити далі
Найближчий розвиток дипломатичної ситуації залежатиме від кількох конкретних кроків.
- Офіційне підтвердження зустрічі лідерів. Поки жодна узгоджена дата саміту Зеленського та Путіна не оголошена.
- Підготовка переговорів в Абу-Дабі. У листопаді очікуються контакти на технічному рівні між Україною, США та Росією.
- Практичні кроки з деескалації. Найважливішим показником результативності стануть конкретні домовленості та їхнє виконання, зокрема щодо захисту цивільного населення.
Саме ці події допоможуть зрозуміти, наскільки обґрунтовані оптимістичні заяви американського президента.
Зустріч Зеленського і Путіна: що відомо на 28 жовтня
Дональд Трамп заявив, що очікує швидкої зустрічі за участю президентів України та Росії. Американський лідер також повідомив про значний прогрес у дипломатичних контактах щодо війни.
Напередодні президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели розмову з Путіним, яку попередньо узгодили з Україною. Її метою було обговорення припинення війни та можливості відновлення змістовних переговорів.
Також триває підготовка до нового етапу тристоронніх контактів України, США та Росії в Абу-Дабі.
Однак дата особистої зустрічі Зеленського та Путіна не підтверджена. Немає й оголошеної мирної угоди або нового всеосяжного припинення вогню.
Отже, головна інтрига найближчих днів — чи перетворяться заяви про дипломатичний прогрес на конкретні домовленості. Адже для України важливе не те, наскільки швидко політики сядуть за один стіл, а те, чи зможуть переговори наблизити справедливе й тривале завершення війни.
