Ніч проти 25 жовтня 2026 року стала черговим серйозним випробуванням для української протиповітряної оборони. Російські війська здійснили масовану атаку, застосувавши 153 безпілотники різних типів. Особливістю удару стала значна кількість реактивних «Шахедів», які через високу швидкість створюють додаткові труднощі для захисників українського неба.
Під ударом опинилися кілька регіонів України. У Харкові російські безпілотники атакували торговельний центр «Епіцентр», цивільне підприємство та житлову забудову. Внаслідок ударів виникли масштабні пожежі, є загиблий і поранені. Тим часом в енергосистемі країни продовжують діяти обмеження електропостачання.
153 безпілотники за ніч: як Росія атакувала Україну 25 жовтня
За офіційною інформацією Повітряних сил ЗСУ, російська атака розпочалася ще о 18:00 24 жовтня та тривала протягом ночі.
Противник застосував одразу кілька типів повітряних засобів ураження, зокрема ударні безпілотники Shahed, реактивні модифікації цих дронів, апарати S8000 «Бандероль/Дань-Т», «Гербера» та дрони-імітатори «Пародія».
Із 153 запущених безпілотників 92 були реактивними «Шахедами». Це означає, що понад половину повітряних цілей становили саме швидкісні ударні апарати цього типу.
Запуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих українських територій, зокрема з районів Брянська, Орла, Курська, Міллерового, окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.
Скільки дронів збила українська ППО?
Попри складність нічної атаки, українські захисники неба знешкодили більшість російських безпілотників.
За попередніми даними Повітряних сил, станом на 08:00 25 жовтня:
- 153 безпілотники загалом застосувала Росія.
- 92 реактивні «Шахеди» входили до складу повітряної атаки.
- 119 ворожих БПЛА вдалося збити або подавити засобами протиповітряної оборони.
- 64 реактивні «Шахеди» були серед знешкоджених цілей.
- 15 локацій зазнали влучань російських засобів повітряного нападу.
- На 9 локаціях зафіксовано падіння збитих дронів або їхніх уламків.
На момент публікації ранкового зведення ще дев’ять ударних безпілотників перебували в повітряному просторі України, тому бойова робота тривала.
До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні підрозділи, засоби радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та підрозділи безпілотних систем.
Важливо, що статистика 119 знешкоджених цілей об’єднує фізично збиті та подавлені безпілотники. Це не тотожні способи нейтралізації повітряної загрози.
Що таке реактивні «Шахеди» та чому вони небезпечніші?
Однією з головних особливостей атаки стало масове застосування реактивних модифікацій Shahed.
Звичайні ударні безпілотники цього сімейства використовують поршневі двигуни з повітряними гвинтами. Реактивні версії оснащуються іншим типом силової установки, що дозволяє їм розвивати значно вищу швидкість.
Саме швидкість є одним із чинників, які ускладнюють роботу протиповітряної оборони.
Чим реактивні безпілотники відрізняються від звичайних?
- Вища швидкість польоту. Повітряна ціль може швидше наближатися до потенційного району удару.
- Менше часу для реагування. Підрозділам ППО необхідно швидко виявити загрозу, супроводити її та виконати перехоплення.
- Складніша робота мобільних вогневих груп. Висока швидкість ускладнює ураження цілі окремими видами озброєння.
- Додаткове навантаження на систему оборони. Одночасне застосування різних типів дронів вимагає координації кількох засобів протидії.
Водночас реактивний двигун не робить безпілотник невразливим. Про це свідчать результати нічної атаки: українські Сили оборони знешкодили 64 реактивні апарати.
Однак точні технічні характеристики всіх модифікацій, застосованих під час цього удару, публічно не деталізовані. Тому називати конкретну максимальну швидкість кожної моделі без підтверджених даних було б некоректно.
У Харкові знищено «Епіцентр»: що сталося під час атаки?
Одні з найсерйозніших наслідків російських ударів зафіксували в Харкові. Увечері 24 жовтня місто зазнало серії атак безпілотниками, зокрема реактивними.
В Основ’янському районі під удар потрапив торговельний центр «Епіцентр». За повідомленнями місцевої влади та журналістів, російські дрони двічі влучили в будівлю.
Унаслідок обстрілу спалахнула масштабна пожежа, яка охопила значну частину торговельного комплексу.
За інформацією міського голови Ігоря Терехова, відвідувачі та працівники торговельного центру під час удару перебували в укритті. Це дозволило уникнути жертв серед людей, які знаходилися в закладі.
Проте сам торговельний об’єкт зазнав катастрофічних руйнувань. За повідомленням Суспільного, це був останній діючий гіпермаркет мережі «Епіцентр» у Харкові.
Росія повторно атакувала місця роботи рятувальників
Особливо небезпечна ситуація виникла під час ліквідації наслідків російських ударів.
За інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, російські війська завдали повторних ударів по місцях, де працювали рятувальні підрозділи.
В Індустріальному районі Харкова під удар потрапило цивільне підприємство. Там виникла пожежа, а під час ліквідації її наслідків росіяни атакували територію повторно.
Внаслідок цього постраждали двоє рятувальників, а пожежну автоцистерну було повністю знищено.
Ще один працівник ДСНС дістав травми під час гасіння пожежі у торговельному центрі.
Загалом під час ліквідації наслідків атак постраждали троє українських рятувальників. Також повідомлялося про поранення цивільного мешканця.
Повторні удари по місцях проведення рятувальних робіт створюють особливу небезпеку, оскільки на таких локаціях перебувають не лише співробітники екстрених служб, а й люди, які потребують допомоги.
У Новобаварському районі Харкова загинула людина
Пізніше російський реактивний безпілотник атакував Новобаварський район Харкова.
За повідомленням місцевої влади, внаслідок удару загинула одна людина, ще четверо постраждали.
Також було зафіксовано пошкодження цивільної забудови та пожежу.
Наслідки обстрілів у місті продовжували уточнювати, оскільки атаки відбувалися протягом тривалого часу, а загроза нових ударів зберігалася.
Міські служби працювали над ліквідацією пожеж, розбором пошкоджених конструкцій та наданням допомоги постраждалим.
Атаки на енергетику: що відбувається з електропостачанням?
Масовані повітряні удари відбуваються на тлі складної ситуації в українській енергосистемі, яка вже зазнала значних пошкоджень унаслідок попередніх російських атак.
На 25 жовтня НЕК «Укренерго» заздалегідь анонсувала застосування обмежень споживання електроенергії в частині регіонів.
Згідно з оприлюдненим напередодні повідомленням, погодинні відключення для населення передбачалися з 07:00 до 23:59, а обмеження для промисловості — з 06:00 до 23:59 у визначених регіонах.
Водночас ці графіки були оголошені ще до нічної атаки 25 жовтня. Тому без додаткових офіційних повідомлень не можна стверджувати, що саме нічні удари спричинили всі чинні обмеження електропостачання.
Окремо надходила інформація про пошкодження об’єкта електропостачання в Чернігівській області внаслідок російського удару 24 жовтня. Без світла залишилися споживачі в кількох районах області та Славутичі.
Пошкодження енергетичної інфраструктури ускладнюють стабільну роботу електромереж, особливо в період зростання споживання електроенергії.
Чому Росія одночасно запускає різні типи безпілотників?
Під час масштабних атак російські війська комбінують різні повітряні засоби: ударні безпілотники, швидкісні реактивні модифікації та дрони-імітатори.
Таке поєднання здатне створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.
Дрони-імітатори можуть використовуватися для ускладнення розпізнавання повітряних цілей, тоді як ударні апарати безпосередньо несуть загрозу наземним об’єктам.
У результаті оборонцям неба необхідно одночасно оцінювати велику кількість цілей із різними характеристиками польоту.
Однак встановити точний задум кожної конкретної російської атаки лише на підставі кількості запущених безпілотників неможливо.
Що відомо про наслідки масованої атаки станом на 25 жовтня?
Ранкове зведення Повітряних сил підтвердило, що більшість із 153 ворожих безпілотників вдалося знешкодити. Проте частина повітряних цілей досягла території України, спричинивши руйнування та пожежі.
Найбільшу увагу привернули руйнування торговельного центру «Епіцентр» у Харкові, повторні удари по рятувальниках та загибель цивільного мешканця міста.
Водночас через триваючу бойову роботу та уточнення наслідків у регіонах загальна картина атаки може змінюватися.
Головна особливість нічного удару — масове застосування реактивних «Шахедів»: 92 із 153 запущених безпілотників належали саме до цього типу.
Результати української протиповітряної оборони демонструють можливість протидії таким загрозам, однак руйнування цивільних об’єктів і людські жертви нагадують, що навіть частковий прорив повітряної атаки може мати тяжкі наслідки.
Для українських міст критично важливими залишаються розвиток протиповітряної оборони, швидке реагування екстрених служб та дотримання громадянами правил безпеки під час повітряних тривог.
