Російські війська 28 жовтня знову атакували Харків, український Генштаб повідомив про ураження одразу кількох військових об’єктів на території РФ, а на Гуляйпільському напрямку зросла інтенсивність штурмів. Окрема увага прикута до Куп’янська, де російські підрозділи зберігають присутність у північних кварталах, хоча нових успішних проникнень після української операції «Велес» військові не фіксували.
Ситуація залишається напруженою одразу на кількох ділянках фронту. За ранковим зведенням Генерального штабу ЗСУ, протягом 27 жовтня відбулося 191 бойове зіткнення. Водночас удари по українських містах продовжуються незалежно від змін на лінії бойового зіткнення.
Удар по Харкову: загиблий і двоє поранених
Близько 12:50 28 жовтня російський бойовий безпілотник атакував Основ’янський район Харкова. Про удар повідомив міський голова Ігор Терехов. Невдовзі начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов уточнив наслідки.
За попередніми даними обласної влади, одна людина загинула, ще двоє зазнали поранень. На місці влучання виникла пожежа. Працювали екстрені служби та медики.
Це вже не перша атака на Основ’янський район за останню добу. Пізно ввечері 27 жовтня російський реактивний безпілотник влучив у район житлової забудови, спричинивши масштабну пожежу.
За інформацією ДСНС, вогонь охопив багатоквартирний і приватний житлові будинки, господарські споруди та виробничі приміщення. Загальна площа пожежі сягнула приблизно 2500 квадратних метрів. Внаслідок нічної атаки постраждали п’ятеро людей, серед них чотирирічна дитина.
Денний і нічний удари — окремі епізоди. Тому кількість постраждалих у ранкових повідомленнях не слід змішувати з даними про нову атаку.
Україна повідомила про ураження трьох об’єктів російської ППО та РЕБ
Поки російська армія продовжує удари по українських містах, Сили оборони атакують військову інфраструктуру противника. 28 жовтня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про результати операцій, проведених 27 жовтня та в ніч на 28 жовтня.
За заявою українського командування, було уражено три об’єкти на території Росії:
- Зенітний ракетний комплекс «Тор-2М» у районі Ржави Курської області.
- Радіолокаційну станцію поблизу населеного пункту Мале Городькове в Курській області.
- Станцію радіоелектронної боротьби в районі Семячок Брянської області.
Крім того, Генштаб заявив про удар по складу матеріально-технічних засобів російських військ поблизу Валер’янівки на тимчасово окупованій території Донецької області.
Українське командування розглядає такі операції як спосіб послабити протиповітряну оборону та інші захисні можливості російських військ. Водночас точний ступінь пошкодження кожного об’єкта й терміни можливого відновлення його роботи у повідомленні не конкретизували. Незалежного підтвердження остаточного знищення всіх названих цілей наразі немає.
Чому удари по радарах і комплексах «Тор» мають значення
Зенітний ракетний комплекс «Тор» призначений для протидії повітряним цілям на невеликих висотах і дистанціях. Його можуть використовувати для прикриття військових підрозділів та важливих об’єктів, зокрема від безпілотників.
Радіолокаційні станції виконують іншу функцію — допомагають виявляти повітряні цілі та формувати інформацію про повітряну обстановку. Системи радіоелектронної боротьби, своєю чергою, можуть створювати перешкоди для зв’язку, навігації та керування дронами.
Тому одночасне ураження кількох різних елементів оборони потенційно ускладнює роботу противника. Особливо якщо ці засоби входять до взаємопов’язаної системи прикриття.
Однак не варто автоматично вважати, що після трьох ударів у російській ППО утворився великий незахищений коридор. Реальний ефект залежить від розташування сусідніх комплексів, резервних засобів, масштабів пошкоджень і здатності противника швидко замінювати обладнання.
Гуляйпільський напрямок: російська армія нарощує тиск
На південній ділянці фронту російські війська активізували наступальні дії. За ранковим зведенням Генштабу ЗСУ від 28 жовтня, протягом попередньої доби на Гуляйпільському напрямку відбулося 17 російських атак.
Противник намагався просуватися в напрямку Тернуватого, Долинки, Гіркого, Чарівного та Єгорівки.
Це помітна активність, однак називати її безумовним проривом української оборони немає підстав. Кількість штурмів свідчить про інтенсивність бойових дій, але сама по собі не показує, чи вдалося атакувальній стороні зайняти нові позиції.
На загальному тлі фронтових подій Гуляйпільський напрямок залишається одним із важливих відтинків. Посилення атак тут змушує українське командування реагувати на тиск і розподіляти ресурси між кількома загрозливими ділянками.
191 бойове зіткнення за добу: що показує статистика Генштабу
За даними українського Генштабу, протягом 27 жовтня на всій лінії фронту зафіксували 191 бойове зіткнення. Найбільшу кількість російських атак у ранковому зведенні відзначили на Покровському напрямку — 32.
На Гуляйпільському напрямку зафіксували 17 штурмів, на Костянтинівському — 15. На Куп’янському напрямку російські підрозділи тричі намагалися покращити своє тактичне положення в бік Радьківки.
Ці цифри допомагають зрозуміти географію бойової активності, але не є прямим вимірюванням успіху чи невдачі сторін. Один тривалий бій за важливу позицію може мати більше оперативне значення, ніж кілька коротких атак на іншій ділянці.
Саме тому для оцінки фронтової ситуації необхідно враховувати не тільки кількість зіткнень, а й підтверджені зміни контролю над територіями, стан логістики та повідомлення військових підрозділів.
Куп’янськ: російські групи залишаються у місті
Окремого уточнення потребує ситуація в Куп’янську Харківської області. 28 жовтня речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив, що після української операції «Велес» військові не фіксували нових успішних проникнень російських підрозділів у напрямку міста.
Однак це не означає, що російських військових у Куп’янську немає.
За словами Трегубова, раніше противнику вдалося провести до північних кварталів міста кілька десятків військовослужбовців. Невеликі групи закріпилися в забудові та використовують капітальні споруди як укриття.
Для прихованого просування російські підрозділи використовували, зокрема, напрямок через Голубівку та трубопровідну інфраструктуру. Українська операція «Велес» була спрямована на виведення з ладу маршруту, який дозволяв противнику здійснювати таке проникнення.
За оцінкою речника, після операції нових результативних спроб інфільтрації не виявляли. Проте вже присутні в місті російські групи залишаються окремою проблемою.
Чому блокування проникнення ще не означає повного контролю над містом
У міських боях навіть невелика група військових здатна створювати серйозні труднощі, якщо має укриття, засоби зв’язку та можливість спостерігати за пересуванням противника.
Капітальна забудова Куп’янська ускладнює виявлення й ліквідацію прихованих позицій. Саме на це звертав увагу Трегубов, порівнюючи стан міста зі значно сильніше зруйнованим Вовчанськом.
Водночас присутність невеликих груп у певних кварталах не тотожна контролю над усім населеним пунктом. Для оцінки ситуації потрібно розрізняти проникнення окремих підрозділів, утримання будівель, контроль логістичних маршрутів та стійкий контроль території.
Станом на 28 жовтня українські військові повідомляють про припинення нових успішних проникнень після операції «Велес», але не заявляють про повне звільнення Куп’янська від російських груп.
Повітряні атаки не припиняються: 88 безпілотників за ніч
Ніч проти 28 жовтня також минула під загрозою масованої повітряної атаки. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала одну балістичну ракету та 88 безпілотників різних типів, серед яких були реактивні ударні дрони.
Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона повідомила про знешкодження 71 безпілотника. Водночас військові зафіксували влучання повітряних цілей на восьми локаціях і падіння уламків на двох.
Такі показники нагадують про обмеження навіть результативної протиповітряної оборони. Знешкодження більшості дронів не виключає руйнувань і людських жертв від тих засобів ураження, які досягають цілей.
Що означають події 28 жовтня
Три головні повідомлення дня демонструють різні складові війни. Росія продовжує атакувати українські міста з повітря, українські сили завдають ударів по військовій інфраструктурі противника, а на окремих напрямках фронту триває боротьба за позиції та маршрути постачання.
Удари по російських засобах ППО та РЕБ можуть розширювати можливості українських безпілотних систем, проте їхній конкретний результат залежить від ступеня пошкоджень. Активізація штурмів під Гуляйполем свідчить про посилення тиску, але не доводить прориву. Ситуація в Куп’янську показує, наскільки складною залишається боротьба з малими групами в міській забудові.
Для цивільного населення найважливіше інше: загроза ударів зберігається навіть далеко від безпосередньої лінії фронту. Тому офіційні сповіщення про повітряну тривогу, повідомлення місцевої влади та дотримання правил безпеки залишаються необхідними незалежно від того, які зміни відбуваються на полі бою.
Інформація актуальна за повідомленнями, доступними станом на другу половину дня 28 жовтня 2026 року. Дані про наслідки обстрілів і бойову ситуацію можуть уточнюватися.
