Російські кібероперації проти України стають швидшими, а їхніми цілями дедалі частіше виступають не лише державні установи, а й приватні компанії. Одним із чинників посилення загроз українська влада називає штучний інтелект. Він дозволяє зловмисникам автоматизувати підготовку атак, створювати переконливі підроблені повідомлення та швидше розгортати шкідливі кампанії.
Про зміну характеру кіберзагроз заявила міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук під час конференції Technovation, яка відбулася 27 жовтня 2026 року в Києві в межах Київського міжнародного економічного форуму. Її виступ висвітлило агентство «Інтерфакс-Україна».
Однак за гучним формулюванням про атаки з використанням ШІ ховається суттєва деталь. Українські фахівці справді спостерігають ознаки застосування нових технологій, але далеко не в кожному випадку можуть технічно довести, що конкретну атаку підготували саме за допомогою штучного інтелекту.
Чому Росія активізувала атаки на українські компанії
За словами Оксани Ферчук, російська сторона не змогла досягти поставлених цілей фізичним руйнуванням української цифрової інфраструктури, тому посилює тиск у кіберпросторі. Водночас атаки поширюються на комерційний сектор, який забезпечує роботу значної частини економіки.
Штучний інтелект, за оцінкою міністерки, змінив насамперед швидкість підготовки та проведення операцій. Те, на що раніше зловмисникам доводилося витрачати більше часу, тепер можна частково автоматизувати.
Для бізнесу це означає додатковий ризик. Компанія може мати резервне електроживлення, захищений сервер і стабільний інтернет, але залишатися вразливою через скомпрометовану електронну пошту працівника або недостатньо захищений обліковий запис адміністратора.
Особливо небезпечні такі інциденти для підприємств, де цифрові системи безпосередньо керують виробництвом, логістикою, фінансовими операціями чи обслуговуванням клієнтів. Успішне проникнення в корпоративну мережу здатне порушити роботу навіть тоді, коли фізична інфраструктура залишається неушкодженою.
Як штучний інтелект допомагає кіберзлочинцям
ШІ не перетворює зловмисника на всесильного хакера. Його головна перевага — можливість швидше виконувати окремі завдання, які раніше потребували значних людських ресурсів.
У жовтні директор департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Дмитро Пахольченко повідомив, що протягом січня–вересня 2026 року фахівці урядової команди CERT-UA виявляли ознаки можливого застосування ШІ під час підготовки кіберінцидентів.
Серед напрямів, на які звернули увагу спеціалісти:
- Створення фішингових листів, які імітують повідомлення від банків, державних органів, керівництва компаній або ділових партнерів.
- Розроблення підроблених вебсторінок для викрадення паролів та інших конфіденційних даних.
- Допомога у написанні та зміні програмного коду, який може використовуватися під час атак.
- Автоматизація окремих етапів підготовки й проведення шкідливих кампаній.
- Швидке створення текстів різними мовами для звернення до потенційних жертв.
Останній пункт особливо показовий. Колись шахрайські листи часто видавали себе помилками перекладу, дивними конструкціями речень та неприродним стилем. Сучасні генеративні моделі здатні підготувати значно переконливіший текст українською мовою.
Втім, грамотність повідомлення ще не доводить його шахрайського походження. Так само добре написаний фішинговий лист не є автоматичним доказом використання ШІ. Для встановлення способу атаки потрібні додаткові технічні дані.
CERT-UA: кількість кіберінцидентів зросла на 22,4%
Масштаб загрози підтверджується не лише заявами про штучний інтелект. За даними, які Дмитро Пахольченко навів у жовтневому інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», кількість опрацьованих CERT-UA кіберінцидентів за дев’ять місяців 2026 року зросла на 22,4% порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Серед основних загроз залишаються кібершпигунство, фішинг і шкідливе програмне забезпечення. Об’єктами атак стають органи державної влади, місцевого самоврядування, установи сектору безпеки, підприємства критичної інфраструктури та комерційні організації.
Цю статистику потрібно правильно розуміти. Вона описує динаміку інцидентів, які опрацювала урядова команда, а не всі кібератаки, що відбулися в Україні. Також показник не дозволяє визначити, яку частину зростання спричинило саме використання штучного інтелекту.
Держспецзв’язку окремо наголошує, що не веде спеціального кількісного обліку атак із застосуванням ШІ. Тому достовірно назвати їхню частку серед усіх інцидентів наразі неможливо.
Підроблені листи стають небезпечнішими для бізнесу
Один із найпоширеніших способів проникнення в корпоративні системи починається не зі складного злому сервера, а зі звичайного повідомлення. Співробітник отримує нібито рахунок від постачальника, запит на підтвердження документа або повідомлення про зміну банківських реквізитів.
У листі може бути посилання на підроблену сторінку входу чи вкладення, відкриття якого створює ризик зараження комп’ютера.
Використання генеративних моделей здатне зробити такі повідомлення природнішими та краще пристосованими до конкретної аудиторії. Зловмисникам більше не обов’язково вручну складати десятки різних текстів для бухгалтерів, менеджерів і керівників.
Наслідки успішної атаки можуть виходити далеко за межі одного викраденого пароля:
- Несанкціонований доступ до корпоративної пошти та внутрішніх документів.
- Викрадення персональних даних клієнтів і працівників.
- Підміна платіжних реквізитів або шахрайські фінансові операції.
- Поширення шкідливого програмного забезпечення всередині компанії.
- Блокування робочих систем і вимагання коштів за відновлення доступу.
Не кожен фішинговий лист призводить до таких наслідків. Однак навіть один успішний випадок компрометації може створити значні проблеми, особливо якщо працівник має широкі права доступу до корпоративних ресурсів.
Мінцифри закликає державні установи створити кіберкоманди
На тлі посилення загроз Міністерство цифрової трансформації рекомендує державним установам прискорити формування власних команд кібербезпеки. За словами Ферчук, цей процес необхідно завершити протягом найближчих тижнів.
Для приватного сектору рекомендація дещо інша: кожна компанія повинна насамперед визначити, хто відповідає за захист її інформаційних систем.
Це не обов’язково має бути великий окремий департамент. Для невеликої організації практичним рішенням може стати залучення компетентного зовнішнього спеціаліста або постачальника послуг кібербезпеки. Головне — щоб відповідальність не залишалася розмитою між директором, бухгалтером і системним адміністратором.
Чому одного системного адміністратора може бути недостатньо
Фахівець, який налаштовує комп’ютери, встановлює програми та забезпечує роботу офісної мережі, не завжди має ресурси для постійного аналізу кіберзагроз. Підтримка працездатності інформаційних систем і виявлення складних атак — різні завдання, хоча в невеликих компаніях їх часто поєднують.
Великим підприємствам міністерка рекомендує перевірити наявність професійних інструментів захисту робочих пристроїв. Йдеться, зокрема, про технології, які дозволяють контролювати стан комп’ютерів, виявляти підозрілу активність та реагувати на потенційне зараження.
Такі можливості мають сучасні рішення класу EDR — Endpoint Detection and Response. Вони допомагають відстежувати події на робочих станціях і серверах, досліджувати інциденти та виконувати захисні дії.
Проте придбання дорогого програмного забезпечення саме по собі не створює захищену систему. Якщо ніхто не аналізує попередження, не встановлює оновлення та не перевіряє резервні копії, навіть професійні інструменти можуть виявитися малоефективними.
Україна планує використовувати ШІ для кіберзахисту
Штучний інтелект може прискорювати не лише атаки. За словами Ферчук, Україна вивчає можливості його використання для протидії кіберзагрозам.
Потенційні напрями застосування таких технологій включають автоматизований аналіз подій безпеки, пошук нетипової активності, групування підозрілих повідомлень та допомогу фахівцям під час розслідування інцидентів.
Заступник міністра цифрової трансформації з питань кібербезпеки та хмарних технологій Віталій Балашов раніше також звертав увагу на подвійну роль ШІ. Автоматизація може підсилювати як зловмисників, так і команди захисту, дозволяючи виконувати більше операцій за менший час.
Водночас результати роботи таких систем потребують перевірки. Автоматизований аналіз може помилково позначити нешкідливу активність як атаку або пропустити небезпечну подію. Тому рішення про критичні захисні дії мають спиратися на належно налаштовані процедури та контроль спеціалістів.
Ще один напрям державної політики — розвиток кіберосвіти. Мінцифри планує інвестувати в підготовку фахівців і розширювати навчальні програми, зокрема з роботи з моделями штучного інтелекту. Конкретні обсяги фінансування та графік реалізації цих планів у повідомленні не наведені.
Як захистити компанію від кібератак уже зараз
Нові технології змінюють можливості нападників, але базові принципи захисту залишаються актуальними. Це стосується не лише великих підприємств, а й невеликих інтернет-магазинів, бухгалтерських компаній, сервісних організацій та власників комерційних сайтів.
Практичні кроки, які відповідають рекомендаціям урядової команди CERT-UA:
- Увімкнути багатофакторну автентифікацію для корпоративної пошти, хмарних сервісів, адміністративних панелей та інших критичних облікових записів.
- Регулярно оновлювати операційні системи, серверне програмне забезпечення, CMS, плагіни та інші компоненти інформаційної інфраструктури.
- Обмежити адміністративні права працівників лише тими функціями, які необхідні для їхньої роботи.
- Створювати резервні копії важливих даних, зберігати їх окремо від основних систем і періодично перевіряти можливість відновлення.
- Навчити співробітників перевіряти незвичні запити на оплату, зміну реквізитів, передачу паролів та відкриття підозрілих вкладень.
- Використовувати засоби захисту робочих пристроїв, моніторингу подій і виявлення шкідливої активності відповідно до масштабу та ризиків компанії.
- Визначити порядок дій у разі інциденту: хто отримує повідомлення, хто ізолює уражені системи та як відновлюється робота.
Для компаній, що використовують WordPress або інші системи керування контентом, окремої уваги потребують облікові записи адміністраторів, своєчасні оновлення та захист хостингу. Скомпрометований сайт може стати не лише проблемою його власника, а й інструментом для поширення шахрайських сторінок або шкідливого коду.
Якщо працівник уже ввів пароль на підозрілому сайті, недостатньо просто видалити повідомлення. Потрібно оперативно змінити скомпрометовані облікові дані з безпечного пристрою, перевірити активні сеанси та повідомити відповідального за кібербезпеку.
Чи означає розвиток ШІ нову хвилю масових зламів
Зростання кількості опрацьованих кіберінцидентів і можливе активніше використання ШІ свідчать про посилення тиску на цифрову інфраструктуру України. Але цих даних недостатньо, щоб прогнозувати конкретні масштаби майбутніх атак або стверджувати, що штучний інтелект уже став їхнім головним інструментом.
Найбільша зміна полягає в економіці кіберзлочинності. Автоматизація здатна скорочувати витрати часу на підготовку окремих операцій. Отже, організації можуть частіше стикатися зі спробами обману, масовими підробленими повідомленнями та іншими загрозами, навіть якщо технічна складність кожної окремої атаки не зростає.
Для українського бізнесу висновок доволі практичний: кібербезпека більше не може бути завданням, до якого повертаються лише після зламу. Захист потребує постійної уваги, відповідальних людей і перевірених процедур.
Штучний інтелект не скасовує старих слабких місць. Він може допомогти нападникам знаходити й використовувати їх швидше. А от чи перетвориться черговий підроблений лист на масштабний інцидент, значною мірою залежить від того, наскільки компанія підготувалася до звичайних, давно відомих кіберризиків.
