Німеччина встановила новий рекорд у розвитку відновлюваної енергетики. За перші дев’ять місяців 2026 року сонячні, вітрові, гідроелектростанції та інші відновлювані джерела забезпечили 60,7% валового споживання електроенергії країни. Це найвищий показник для відповідного періоду за всю історію спостережень.
Відповідні дані 1 жовтня оприлюднили Федеральне об’єднання енергетичного та водного господарства Німеччини (BDEW) і Центр досліджень сонячної енергетики та водню Баден-Вюртемберга (ZSW). Виробництво електроенергії з відновлюваних джерел за січень–вересень досягло 237,5 мільярда кіловат-годин, що на 8,7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Зростанню сприяли сприятливі вітрові умови, розвиток морських вітропарків і збільшення кількості сонячних електростанцій. Проте це не означає, що Німеччина вже повністю відмовилася від викопного палива або протягом цілого року забезпечує всі потреби лише зеленою енергією.
Німеччина досягла рекордної частки відновлюваної електроенергії
Згідно з попередніми розрахунками BDEW та ZSW, у січні–вересні 2026 року відновлювані джерела покрили 60,7% валового споживання електроенергії Німеччини.
Це приблизно на чотири відсоткові пункти більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
При цьому саме споживання електроенергії в країні зросло на 1,6%.
За дев’ять місяців Німеччина спожила близько 391,6 мільярда кіловат-годин електроенергії.
Відновлювані джерела виробили 237,5 мільярда кіловат-годин.
Таким чином, зелена генерація зростала швидше, ніж загальне споживання електроенергії, що дозволило встановити новий рекорд.
Однак показник 60,7% розрахований від валового споживання електроенергії. Частка відновлюваних джерел у валовому внутрішньому виробництві електрики за той самий період становила 60,4%.
Скільки електроенергії виробили сонце, вітер і вода?
У звіті BDEW та ZSW наведено структуру німецької електрогенерації за перші три квартали 2026 року.
Основні показники виробництва з відновлюваних джерел:
- Сонячні електростанції: 94,7 млрд кВт·год, або 24,1% загального валового виробництва.
- Наземні вітрові електростанції: 76,2 млрд кВт·год, або 19,4%.
- Морські вітрові електростанції: 20,8 млрд кВт·год, або 5,3%.
- Біоенергетика: 31,3 млрд кВт·год, або 7,9%.
- Гідроелектростанції: 10,3 млрд кВт·год, або 2,6%.
У підсумку сонячна та вітрова енергетика стали основою розвитку зеленої генерації.
При цьому наведені категорії не повністю вичерпують статистичний облік відновлюваних джерел, оскільки він також включає інші невеликі складові.
Вітрова енергетика показала особливо швидке зростання
За даними BDEW та ZSW, у 2026 році виробництво електроенергії наземними вітровими станціями збільшилося на 9,1% порівняно з першими дев’ятьма місяцями 2025 року.
Для морських вітрових електростанцій приріст становив 19,8%.
Це пов’язано, зокрема, зі сприятливішими погодними умовами.
У першій половині 2025 року Німеччина пережила періоди незвично слабкого вітру, які негативно вплинули на виробництво електроенергії.
У 2026 році ситуація покращилася.
Водночас розвиток вітроенергетики залежить не лише від погоди, а й від введення нових станцій, модернізації існуючого обладнання та можливостей електромереж.
Морські вітропарки Північного моря відіграють дедалі важливішу роль
Німеччина активно використовує потенціал Північного та Балтійського морів для розвитку офшорної вітроенергетики.
Великі морські турбіни встановлюють на спеціальних конструкціях, розташованих на значній відстані від узбережжя.
У таких місцях вітрові умови часто сприятливіші, ніж на суходолі.
Електроенергія передається до берегових підстанцій через підводні кабелі.
Однак будівництво морських вітропарків потребує значних інвестицій та складної інженерної інфраструктури.
Важливо також забезпечувати підключення нових станцій до магістральних мереж.
Тому збільшення потужності морської вітрогенерації повинно супроводжуватися розвитком систем передачі електроенергії.
Сонячна енергетика Німеччини встановлює нові рекорди
Не менш важливим чинником зростання стало активне розширення сонячної генерації.
За даними BDEW та ZSW, у січні–вересні 2026 року фотоелектричні установки збільшили виробництво електроенергії на 13,9% порівняно з відповідним періодом 2025 року.
Окремо дослідницький інститут Fraunhofer ISE повідомив про рекордні результати сонячної генерації.
Станом на 27 вересня 2026 року обсяг електроенергії, виробленої сонячними станціями та поданої до громадської мережі, досяг приблизно 90,2 ТВт·год.
Це вже перевищило показник за весь 2025 рік, який становив близько 90 ТВт·год у відповідному обліку.
Тобто німецькі сонячні електростанції ще до завершення вересня перевищили свій попередній річний результат.
Водночас статистика Fraunhofer щодо подачі електроенергії до мережі та показники валового виробництва BDEW використовують різні методики обліку, тому їх не слід безпосередньо порівнювати.
Чи справді Німеччина отримала 85% електроенергії з ВДЕ за одну добу?
У повідомленнях про рекорди німецької енергетики іноді згадується показник 85% електроенергії з відновлюваних джерел.
Однак ця цифра не є новиною жовтня 2026 року.
Ще 18 травня 2017 року Всесвітній економічний форум опублікував матеріал про досягнення Німеччиною 85-відсоткової частки відновлюваної електроенергії під час сприятливих погодних умов.
Таким чином, твердження про перше в історії досягнення 85% саме восени 2026 року є некоректним.
Крім того, для точного порівняння енергетичних рекордів потрібно знати дату, часовий інтервал і методику розрахунку.
Наприклад, частка відновлюваних джерел протягом окремої години може суттєво відрізнятися від середньої частки за добу, квартал або рік.
Найважливіший підтверджений рекорд 2026 року — це 60,7% валового споживання електроенергії, забезпеченого відновлюваними джерелами за перші дев’ять місяців.
Чому показники за одну годину та цілий рік настільки відрізняються?
Виробництво електроенергії сонячними та вітровими станціями змінюється залежно від погодних умов.
Наприклад, у сонячний і вітряний вихідний день відновлювана генерація може забезпечувати дуже велику частину поточного споживання.
Уночі сонячні електростанції практично не виробляють електроенергію, а під час безвітряної погоди зменшується виробництво вітропарків.
Тому короткочасні пікові значення не можуть автоматично характеризувати роботу енергосистеми протягом усіх сезонів.
Важливе значення мають також погодинне споживання, промислове навантаження та обмін електроенергією із сусідніми країнами.
Для оцінювання енергетичного переходу необхідно враховувати довгострокові показники, а не лише окремі рекордні години.
Чи відмовилася Німеччина від вугілля та природного газу?
Попри високі показники зеленої енергетики, викопне паливо продовжує відігравати значну роль у німецькій енергосистемі.
За даними BDEW та ZSW, за перші дев’ять місяців 2026 року загальний обсяг валового виробництва електроенергії в Німеччині становив приблизно 393,6 ТВт·год.
Із них 237,5 ТВт·год забезпечили відновлювані джерела.
Ще 156,1 ТВт·год припало на викопні енергоносії.
Більше того, обсяг виробництва електроенергії з викопного палива збільшився порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Тому зростання частки ВДЕ не означає, що Німеччина вже повністю відмовилася від традиційних електростанцій.
Вугілля та природний газ усе ще використовують для забезпечення електропостачання, зокрема в періоди недостатньої сонячної та вітрової генерації.
Чому Німеччина потребує великих систем накопичення енергії?
Зі збільшенням кількості сонячних і вітрових електростанцій зростає потреба у гнучкому балансуванні енергосистеми.
Наприклад, удень сонячні панелі можуть виробляти багато електроенергії, тоді як увечері генерація різко зменшується.
У цей період енергосистема повинна використовувати інші джерела потужності.
Одним із можливих рішень є промислові акумуляторні накопичувачі.
Вони здатні заряджатися в періоди надлишкової генерації та повертати електроенергію до мережі, коли виникає потреба.
Також накопичувачі можуть швидко реагувати на коливання частоти.
Однак звичайні акумуляторні системи часто розраховані на кілька годин роботи, а не на багатоденне забезпечення країни електроенергією.
Тому поряд із ними необхідні інші гнучкі потужності, розвинена електромережа та механізми керування попитом.
Електромережі не встигають за розвитком зеленої генерації
Попри рекордні показники, експерти німецького енергетичного сектору звертають увагу на проблеми інфраструктури.
Голова BDEW Керстін Андреа наголосила на необхідності швидшого розвитку електромереж і спрощення процедур підключення нових об’єктів.
Це стосується не лише вітрових і сонячних електростанцій, а й акумуляторних накопичувачів, теплових насосів та промислових споживачів.
Проблема полягає в тому, що нові генерувальні потужності можуть з’являтися швидше, ніж інфраструктура для передачі електрики.
Якщо мережа не здатна прийняти всю вироблену електроенергію, оператори можуть бути змушені тимчасово обмежувати генерацію.
Тому подальший розвиток зеленої енергетики потребує не лише нових електростанцій, а й модернізації всієї системи передачі та розподілу.
Чому сонячна енергія іноді має нульову або від’ємну ціну?
У періоди високого виробництва сонячної електроенергії та порівняно низького споживання на оптовому ринку може виникати надлишок пропозиції.
За таких умов біржова ціна електроенергії іноді опускається до нуля або навіть стає від’ємною.
Це пов’язано з особливостями роботи електроенергетичного ринку, можливостями генерації та обмеженою гнучкістю системи.
Однак від’ємна ціна на оптовому ринку не означає, що всі побутові споживачі автоматично отримують безкоштовну електроенергію.
Кінцеві рахунки залежать від тарифного договору, мережевих платежів, податків та інших складових.
Для підвищення ефективності системи важливо розвивати накопичувачі й заохочувати споживання електроенергії в години її надлишкового виробництва.
Як зелена енергетика впливає на вартість електрики?
Зростання частки сонячних і вітрових станцій може впливати на гуртові ціни електроенергії.
На відміну від газових електростанцій, сонячні панелі та вітрові турбіни не потребують постійних закупівель палива для виробництва кожної кіловат-години.
Тому за сприятливих погодних умов вони можуть зменшувати потребу в дорожчій генерації.
У липні 2026 року Інститут Fraunhofer ISE повідомив, що значна частка відновлюваної енергії допомогла стримати вплив подорожчання природного газу на біржові ціни електроенергії навесні.
За оцінкою дослідників, у квітні без вагомого внеску ВДЕ біржові ціни могли бути значно вищими.
Водночас кінцева вартість електрики для населення залежить і від мережевих тарифів, податків та витрат на розвиток інфраструктури.
Тому збільшення зеленої генерації не гарантує негайного зниження рахунків кожного домогосподарства.
Німеччина планує досягти 80% зеленої електроенергії до 2030 року
Німеччина має довгострокову мету розвитку відновлюваної енергетики.
Відповідно до чинних цільових показників, до 2030 року країна прагне забезпечувати 80% валового споживання електроенергії за рахунок відновлюваних джерел.
Поточний результат у 60,7% за дев’ять місяців 2026 року свідчить про прогрес, але досягнення майбутньої мети потребуватиме подальшого розвитку генерації.
Також необхідно враховувати зростання попиту на електроенергію.
Зокрема, перехід промисловості, транспорту й систем опалення на електричні технології може поступово збільшувати загальне споживання.
Отже, країні потрібно не лише зберігати поточний обсяг зеленої генерації, а й нарощувати його відповідно до майбутніх потреб.
Чи означає успіх ВДЕ повну відмову від викопного палива?
Ні. Потрібно розрізняти виробництво електроенергії та загальне енергоспоживання держави.
Електрика є лише частиною енергетичної системи.
Природний газ, нафтопродукти та інші види палива також використовуються в транспорті, опаленні та промисловості.
Навіть якщо в окремий момент електромережа забезпечується переважно відновлюваними джерелами, це не означає повної відмови економіки від викопного палива.
Для цього необхідні зміни в багатьох секторах, зокрема розвиток електромобілів, теплових насосів, електрифікація промислових процесів і підвищення енергоефективності.
Німецьке Федеральне агентство з охорони довкілля також наголошує, що енергетичний перехід повинен охоплювати електроенергетику, теплопостачання та транспорт.
Що показують результати першого півріччя 2026 року?
На початку липня 2026 року Fraunhofer ISE оприлюднив окремий аналіз роботи німецької електроенергетики за перше півріччя.
За його даними, частка відновлюваних джерел у чистому виробництві електроенергії для громадської мережі становила 61,8%.
Виробництво сонячної електроенергії, поданої до громадської мережі, досягло рекордних 43,2 ТВт·год.
Вітроенергетика також продемонструвала зростання.
Морські станції виробили 14,6 ТВт·год, а наземні — 52,8 ТВт·год.
При цьому виробництво електроенергії з викопного палива також дещо збільшилося.
Це демонструє, що енергетичний перехід відбувається поступово, а результати можуть відрізнятися залежно від погодних умов та загального попиту.
Чому різні організації називають різні відсотки зеленої генерації?
У статистиці німецької електроенергетики можна зустріти показники 57%, 58,5%, 60,4%, 60,7% або 61,8%.
Це не обов’язково означає помилку.
Різниця може пояснюватися періодом вимірювання та методикою розрахунку.
Наприклад, одні організації оцінюють частку ВДЕ у валовому споживанні електроенергії.
Інші визначають частку у валовому внутрішньому виробництві.
Fraunhofer ISE також окремо аналізує чисту генерацію для громадської електромережі, не включаючи до цього показника всю промислову генерацію для власного споживання.
Тому для правильного розуміння цифр важливо звертати увагу не лише на відсоток, а й на те, що саме було взято за основу розрахунку.
Чому досвід Німеччини важливий для України?
Україна також розвиває сонячну, вітрову та інші форми відновлюваної енергетики.
Водночас українська енергосистема працює в принципово інших умовах через російські атаки на критичну інфраструктуру.
Для України важливим завданням є не лише скорочення викидів, а й підвищення стійкості електропостачання.
Досвід Німеччини демонструє необхідність поєднувати розвиток нової генерації з модернізацією мереж, накопичувачами енергії та системами балансування.
Наприклад, сонячні станції з акумуляторами можуть бути частиною локальних енергетичних рішень для підприємств і об’єктів критичної інфраструктури.
Проте такі системи повинні бути правильно спроєктовані, щоб підтримувати роботу під час перебоїв із зовнішнім електропостачанням.
Сама наявність сонячних панелей не гарантує автономності об’єкта, якщо відсутні відповідний інвертор і резервні джерела живлення.
Чи можна перенести німецьку модель зеленої енергетики в Україну?
Повне копіювання енергетичної моделі іншої країни не завжди можливе.
Україна та Німеччина мають різну структуру генерації, промисловості, споживання електроенергії та географічні особливості.
У Німеччині значну роль відіграють морські вітрові електростанції, тоді як для України можливості розвитку такої генерації залежать від безпекових і географічних умов.
Водночас в Україні існує потенціал для розвитку наземної вітроенергетики, сонячних електростанцій і систем накопичення енергії.
Важливим напрямком залишається також інтеграція української енергосистеми з європейським ринком електроенергії.
Тому німецький досвід може бути корисним насамперед для розуміння того, як поєднувати різні джерела енергії в єдиній стабільній системі.
Які труднощі залишаються перед зеленою енергетикою Європи?
Навіть високі показники виробництва відновлюваної електроенергії не усувають усіх проблем енергетичного сектору.
Серед головних викликів:
- Нерівномірність генерації. Сонячні та вітрові станції залежать від погодних умов.
- Обмежена пропускна спроможність мереж. Нові електростанції потребують підключення до інфраструктури.
- Недостатня кількість накопичувачів. Для перенесення електроенергії між різними годинами потрібні додаткові потужності.
- Потреба в резервній генерації. Енергосистема повинна працювати й у періоди низького виробництва ВДЕ.
- Зростання попиту. Електрифікація транспорту, теплопостачання та промисловості потребуватиме більшої кількості електроенергії.
- Вартість модернізації. Нові мережі та енергетичне обладнання потребують значних інвестицій.
Тому подальший розвиток відновлюваної енергетики залежатиме не лише від кількості встановлених сонячних панелей і вітрових турбін.
Що буде із зеленою енергетикою Німеччини у 2027 році?
Подальша динаміка залежатиме від темпів будівництва нових станцій та погодних умов.
Зокрема, для Німеччини важливими залишатимуться розвиток наземної та морської вітроенергетики, сонячних електростанцій і систем накопичення енергії.
Водночас високі показники 2026 року не гарантують такого самого темпу зростання наступного року.
Кількість сонячних годин і вітрові умови можуть суттєво змінюватися.
Тому для оцінювання прогресу важливо використовувати статистику за тривалі періоди, а не лише порівнювати окремі рекордні місяці.
Стратегічною метою країни залишається досягнення 80% частки ВДЕ у валовому споживанні електроенергії до 2030 року.
Німеччина встановила рекорд зеленої енергетики: головні підсумки
За даними BDEW та ZSW, протягом січня–вересня 2026 року відновлювані джерела енергії забезпечили 60,7% валового споживання електроенергії Німеччини.
Це новий рекорд для відповідного дев’ятимісячного періоду.
Загальна генерація з відновлюваних джерел досягла 237,5 ТВт·год — на 8,7% більше, ніж роком раніше.
Найбільший внесок зробили сонячні та вітрові електростанції, виробництво яких значно зросло завдяки розвитку інфраструктури й сприятливим погодним умовам.
При цьому повідомлення про новий історичний добовий рекорд у 85% не отримало підтвердження. Такий показник згадувався в міжнародних публікаціях ще у 2017 році.
Німеччина також продовжує використовувати вугілля та природний газ, тому говорити про повну відмову від викопного палива поки зарано.
Головний результат 2026 року полягає в тому, що відновлювана енергетика вже забезпечує більшу частину споживання електроенергії Німеччини протягом тривалого періоду, а не лише в окремі сонячні або вітряні дні.
Наступним важливим завданням стане модернізація електромереж, розвиток накопичувачів енергії та створення умов для подальшого збільшення частки відновлюваних джерел.
