Українці, які виїхали до Польщі через війну, дедалі впевненіше почуваються на місцевому ринку праці. А в окремих категоріях їхні заробітки вже перевищують показники польських працівників. Нове дослідження Deloitte, підготовлене для Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), виявило несподівану тенденцію: молоді українські чоловіки можуть отримувати на 1500 злотих більше на місяць, ніж загалом наймані працівники їхнього віку в Польщі.
Особливо помітна різниця серед чоловіків віком 25–34 роки. Їхня медіанна зарплата становила приблизно 6800 злотих після сплати податків, тоді як для всіх працівників цієї вікової категорії в Польщі — близько 5300 злотих.
Однак за цими цифрами приховується складніша картина. Загалом українські біженці все ще заробляють менше, ніж працівники польської економіки. А вищий місячний дохід окремих груп не завжди означає вищу оплату за годину роботи. Розбираємося, хто заробляє найбільше, у яких галузях українці мають перевагу і чому диплом не завжди допомагає отримати хорошу посаду за кордоном.
6800 злотих проти 5300: кого українці випередили за зарплатами?
1 жовтня 2026 року міжнародна консалтингова компанія Deloitte опублікувала третє дослідження впливу українських біженців на економіку Польщі, підготовлене на замовлення UNHCR.
19 жовтня польське економічне видання Puls Biznesu звернуло увагу на одну з найцікавіших деталей документа.
З’ясувалося, що серед чоловіків віком 25–34 роки медіанна місячна зарплата українських біженців у 2025 році становила близько 6800 злотих нетто.
Для порівняння, медіанна зарплата всіх працівників тієї самої вікової групи в Польщі становила приблизно 5300 злотих.
Отже, різниця сягала близько 1500 злотих, або 28%.
Це досить несподіваний результат, адже зазвичай мігранти стикаються з мовними бар’єрами, труднощами працевлаштування та необхідністю підтверджувати професійні кваліфікації.
Втім, статистика не доводить, що українцю платять більше за поляка за виконання однакової роботи протягом однакової кількості годин.
Порівнювалися медіанні місячні доходи різних груп працівників, а не ставки конкретних співробітників на ідентичних посадах.
Що таке медіанна зарплата і чому вона важлива?
Медіана — це показник, який ділить працівників на дві рівні частини.
Якщо медіанна зарплата становить 6800 злотих, це означає, що приблизно половина працівників отримує менше, а інша половина — більше за цю суму.
На відміну від середньої арифметичної зарплати, медіана менше залежить від невеликої кількості людей із надзвичайно високими доходами.
Саме тому її часто використовують для порівняння реальних заробітків населення.
Проте навіть медіанну зарплату потрібно аналізувати з урахуванням віку, статі, професії, регіону та кількості відпрацьованих годин.
Чому молоді українці можуть отримувати більше?
Польські аналітики називають декілька можливих причин такого результату.
Перша — географія працевлаштування.
Українські біженці часто оселяються у великих містах та економічно активних регіонах, де зосереджено більше промислових підприємств, логістичних центрів і будівельних проєктів.
У таких місцях зарплати можуть бути вищими, ніж у невеликих населених пунктах.
Друга причина — структура зайнятості.
Частина українців працює в галузях із високою потребою в персоналі, зокрема на будівництві, у логістиці та сфері обслуговування.
Третій чинник — тривалість робочого часу.
Працівники, які регулярно беруть додаткові зміни, працюють понаднормово або виходять на роботу у вихідні, можуть отримувати більше наприкінці місяця.
Проте це не обов’язково означає, що їхня погодинна ставка вища.
Саме на цю відмінність звернули увагу експерти, опитані Puls Biznesu.
Будівництво стало однією з галузей із найвищими відносними зарплатами
Особливо цікавими виявилися результати порівняння заробітків у різних сферах економіки.
За аналізом Puls Biznesu, який ґрунтується на даних Deloitte, у будівництві медіанна зарплата українських біженців сягала приблизно 160% медіанного показника для всіх працівників цієї галузі.
Тобто в цій частині вибірки українці демонстрували суттєво вищі місячні доходи.
Відносно вищі заробітки українських працівників також спостерігалися в логістиці, торгівлі та громадському харчуванні.
Водночас автори дослідження застерігають, що результати за окремими галузями ґрунтуються на порівняно невеликих вибірках.
Це означає, що вони можуть не повністю відображати ситуацію серед усіх працівників відповідної професії.
Тому твердження, що всі українські будівельники в Польщі заробляють на 60% більше за поляків, було б неправильним.
Чому будівництво та логістика приваблюють українців?
Ринок праці Польщі протягом останніх років активно залучає іноземних працівників.
У логістиці значну роль відіграють склади, транспортні компанії, сортувальні центри та великі торговельні мережі.
У будівельній сфері потрібні працівники різного профілю — від монтажників та електриків до операторів обладнання й спеціалістів з оздоблення.
Певні посади дозволяють відносно швидко розпочати роботу після переїзду.
Проте кваліфікована діяльність може потребувати спеціальних дозволів, професійних посвідчень або підтвердження навичок.
Крім того, фізична складність роботи, нерегулярний графік і понаднормові зміни можуть впливати на місячний заробіток.
Саме тому порівнювати такі доходи необхідно разом із фактичною кількістю робочих годин.
Не всі українці заробляють більше: загальна статистика показує іншу картину
Попри високі результати окремих категорій, загалом українські біженці в Польщі продовжують отримувати менші зарплати.
За дослідженням Deloitte, у 2025 році медіанний заробіток українських біженців становив близько 85% загальної медіанної зарплати працівників польської економіки.
При цьому з 2023 до 2025 року медіанна зарплата українців після сплати податків зросла на 45%.
Це свідчить про поступове збільшення доходів українців, які знайшли роботу та адаптуються до місцевого ринку.
Проте позитивна динаміка не означає повного подолання зарплатного розриву.
У більшості вікових категорій доходи українських біженців залишаються нижчими або близькими до показників працівників Польщі.
Українські чоловіки віком 45–54 роки теж показали несподіваний результат
Ще однією групою, у якій зафіксували відносно вищі зарплати, стали українські чоловіки віком 45–54 роки.
Однак тут перевищення було значно меншим, ніж серед працівників віком 25–34 роки.
В інших статево-вікових категоріях перевага українських біженців не була системною.
Особливо помітне відставання у заробітках спостерігалося серед старших працівників.
Після 55 років різниця між доходами українців і загальними показниками польського ринку праці збільшувалася.
Це може бути пов’язано з відмінностями професійного досвіду, доступом до роботи, здоров’ям, мовними навичками та складом груп працівників, які залишаються економічно активними.
Парадокс дипломів: багато освічених українців працюють не за спеціальністю
Дослідження Deloitte та UNHCR продемонструвало ще одну важливу особливість української міграції.
Серед біженців працездатного віку приблизно 62% мають вищу освіту.
Однак серед працевлаштованих українських біженців лише 29% працюють на керівних, професійних або технічних посадах.
Це означає, що значна частина людей не використовує свій освітній потенціал повною мірою.
Наприклад, фахівець із багаторічним досвідом може тимчасово перейти до роботи, яка не потребує його попередньої кваліфікації.
Причини бувають різними: незнання мови, відсутність місцевого досвіду, складні процедури визнання дипломів або необхідність швидко знайти будь-яке джерело доходу.
За даними Deloitte, 38% працівників із номером PESEL UKR зайняті на найпростіших роботах. Серед польських громадян відповідна частка становить 9%.
Це показує, наскільки великим залишається розрив між освітою та фактичними можливостями працевлаштування.
Чому українським лікарям і вчителям складніше?
На відміну від будівництва чи логістики, в освіті та медицині українські працівники частіше стикаються з нижчими відносними зарплатами.
Одна з головних причин — регулювання професій.
Для роботи лікарем, медичною сестрою або вчителем можуть бути потрібні підтвердження кваліфікації, знання польської мови та виконання спеціальних професійних вимог.
Навіть багаторічний досвід в Україні не завжди забезпечує автоматичний доступ до аналогічної посади в Польщі.
У результаті деякі кваліфіковані спеціалісти змушені погоджуватися на роботу нижчого рівня.
Це впливає не лише на їхні доходи, а й на можливості польської економіки використовувати досвід уже підготовлених фахівців.
Українці забезпечили 2,4% ВВП Польщі у 2025 році
Звіт Deloitte містить не лише статистику зарплат, а й оцінку економічного внеску українських біженців.
За розрахунками аналітиків, у 2025 році їхня присутність і трудова активність забезпечили приблизно 2,4% валового внутрішнього продукту Польщі.
У грошовому вимірі це еквівалент близько 94 мільярдів злотих.
Водночас показник є модельною оцінкою внеску в економіку, а не сумою податків, безпосередньо перерахованих українцями до бюджету.
За інформацією Deloitte та UNHCR, збільшення зайнятості українців сприяє розширенню пропозиції робочої сили, споживанню та економічній активності підприємств.
Дослідники також не знайшли доказів того, що зростання зайнятості українських біженців погіршило можливості працевлаштування польських працівників.
76% українських біженців працездатного віку вже працюють
Ще один важливий результат дослідження — збільшення рівня зайнятості.
У 2025 році він досяг 76%, що приблизно відповідає рівню зайнятості серед польських громадян.
Порівняно з попереднім роком показник зріс на сім відсоткових пунктів.
Це свідчить про поступову інтеграцію українських біженців у місцевий ринок праці.
Також, за даними дослідження, 87% доходів домогосподарств біженців у 2025 році формувалися завдяки роботі та іншим видам економічної діяльності.
Частка польських соціальних виплат становила близько 10%, а виплат з України — приблизно 2%.
Таким чином, праця стала головним джерелом забезпечення багатьох українських сімей у Польщі.
Чи означає дослідження, що українцям вигідніше працювати в Польщі?
Не обов’язково.
Зарплата після сплати податків — лише одна зі складових фінансового становища людини.
Потрібно також враховувати витрати на оренду житла, комунальні послуги, транспорт, харчування, медицину та догляд за дітьми.
Наприклад, дві людини з однаковою зарплатою можуть мати зовсім різний залишок грошей наприкінці місяця залежно від міста проживання.
Також важливі кількість робочих годин, наявність оплачуваної відпустки, лікарняних і страхування.
Тому при оцінюванні вакансії потрібно порівнювати не лише заявлену місячну суму, а й повні умови праці.
Чому вищий заробіток не завжди означає кращі умови роботи?
Особливо уважно потрібно ставитися до вакансій, у яких висока місячна зарплата забезпечується значною кількістю понаднормових годин.
Наприклад, працівник може отримувати більший дохід за рахунок вечірніх змін, роботи вночі чи додаткових виходів у вихідні.
Але його оплата за одну годину при цьому може бути звичайною для ринку.
Саме тому під час пошуку роботи варто уточнювати:
- Скільки годин на тиждень передбачає контракт.
- Яка базова погодинна або місячна ставка.
- Як оплачуються понаднормові години.
- Чи включені премії та доплати в рекламовану зарплату.
- Яка сума залишається після податків і внесків.
- Чи передбачені оплачувані відпустки та лікарняні.
- Чи є додаткові витрати на житло або транспорт, які утримуються роботодавцем.
Таке порівняння допомагає зрозуміти реальну цінність пропозиції.
Що відбувається в інших країнах Європи?
Ситуація українських працівників у різних країнах ЄС суттєво відрізняється.
Наприклад, окреме дослідження UNHCR, оприлюднене в січні 2026 року, показало, що серед українських біженців у Європі близько 57% були працевлаштовані.
При цьому приблизно 60% працювали на посадах нижче рівня власної кваліфікації.
Серед людей із вищою освітою ризик працювати на низькокваліфікованих посадах був значно вищим, ніж серед місцевих працівників.
Отже, позитивні зарплатні результати окремих категорій у Польщі не можна автоматично переносити на Німеччину, Чехію чи інші країни.
Для порівняння потрібні окремі дослідження з однаковою методикою.
Українські IT-фахівці за кордоном також отримують високі зарплати
Окремо варто звернути увагу на українських спеціалістів у сфері інформаційних технологій.
За літнім зарплатним опитуванням DOU 2026 року, медіанний дохід українських тестувальників програмного забезпечення, які перебувають за кордоном, становив близько 3300 доларів.
Серед їхніх колег в Україні медіанний показник становив 2310 доларів.
Для спеціалістів рівня Middle різниця сягала приблизно 18%, Senior — 25%, а Lead — 20%.
Водночас це порівняння українських IT-фахівців залежно від країни проживання.
Воно не доводить, що українські тестувальники за кордоном отримують більше за місцевих спеціалістів тієї самої кваліфікації.
Результати також залежать від структури вибірки, досвіду працівників та форми працевлаштування.
Чому методика дослідження має велике значення?
Порівнюючи зарплати українців і поляків, важливо враховувати походження статистики.
Для польського ринку праці аналітики використовували дані Головного статистичного управління Польщі — GUS.
Відомості про доходи українських біженців отримували, зокрема, з опитувань UNHCR.
Ці джерела мають різні способи збирання інформації.
Опитування можуть залежати від складу респондентів і точності відповідей про власні доходи.
Офіційна статистика також має власні правила охоплення працівників та видів зайнятості.
Саме тому польські журналісти Puls Biznesu окремо застерегли від надто категоричних висновків.
Дані дозволяють говорити про відмінності медіанних зарплат у досліджених групах, але не доводять систематичної переваги українців в оплаті однакової роботи.
Які висновки можуть зробити українці, які шукають роботу за кордоном?
Дослідження показує, що українські працівники можуть досягати високих доходів на європейському ринку праці.
Проте для цього важливі конкретна спеціальність, досвід, володіння мовою, географія працевлаштування та умови трудового договору.
Найкориснішими практичними кроками залишаються:
- Вивчення мови країни проживання. Це розширює доступ до професійних і керівних посад.
- Підтвердження кваліфікації. Особливо важливо для медиків, освітян та інших регульованих професій.
- Порівняння погодинної оплати. Місячний дохід без інформації про графік може вводити в оману.
- Перевірка умов контракту. Необхідно розуміти права працівника та систему оподаткування.
- Оцінювання витрат на життя. Висока зарплата у великому місті не завжди означає більшу фінансову свободу.
Водночас не існує однієї універсальної професії, яка гарантує високі доходи всім українцям за кордоном.
Українці в Польщі та європейський ринок праці: головні підсумки
Нове дослідження Deloitte та UNHCR, оприлюднене 1 жовтня 2026 року, показало, що українські біженці стали помітною частиною польської економіки.
Рівень їхньої зайнятості досяг 76%, а медіанна зарплата протягом 2023–2025 років зросла на 45%.
Особливо цікавим виявилося порівняння доходів чоловіків віком 25–34 роки: українські біженці в цій групі отримували близько 6800 злотих нетто на місяць, тоді як медіана всіх працівників відповідного віку в Польщі становила приблизно 5300 злотих.
Відносно високі результати також спостерігалися в окремих галузях, зокрема будівництві, логістиці та торгівлі.
Проте загалом медіанні заробітки українських біженців залишалися на рівні близько 85% загальнопольського показника.
Значна частина кваліфікованих українців досі працює не за спеціальністю через мовні бар’єри, необхідність підтвердження дипломів та інші труднощі.
Отже, головна новина не в тому, що всі українці раптом почали заробляти більше за поляків. Насправді дослідження показує дещо важливіше: деякі групи українських працівників уже досягають високих результатів на європейському ринку праці, але загальний потенціал їхньої освіти та досвіду досі використовується далеко не повністю.
Саме подолання професійних бар’єрів і створення можливостей для роботи за кваліфікацією можуть стати наступним етапом економічної інтеграції українців у Європі.
