Україна продовжує підготовку до одного з найбільших проєктів розвитку атомної енергетики — спорудження нових енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції за американською технологією Westinghouse AP1000. Майбутні реактори покоління III+ мають отримати сучасні системи пасивної безпеки, здатні забезпечувати охолодження активної зони навіть у разі повної втрати електропостачання за передбачених проєктом аварійних сценаріїв.
У 2026 році американська компанія Westinghouse підтвердила готовність базової проєктної документації, а представники «Енергоатома» продовжили міжнародні переговори щодо реалізації проєкту. Першим новим реактором, який планують побудувати за цією технологією в Україні, має стати енергоблок №5 Хмельницької АЕС. Водночас підготовчі роботи на майданчику розпочалися ще у квітні 2024 року, тому говорити про старт повномасштабного спорудження реактора саме восени 2026 року було б передчасно.
На Хмельницькій АЕС планують будівництво двох американських реакторів
Розвиток Хмельницької АЕС є важливою частиною довгострокових планів модернізації української атомної генерації.
Співпраця НАЕК «Енергоатом» та американської компанії Westinghouse Electric Company передбачає створення нових атомних енергоблоків із використанням технології AP1000.
Першими об’єктами мають стати енергоблоки №5 та №6 Хмельницької АЕС.
Вони відрізнятимуться від двох нинішніх діючих блоків станції, оснащених реакторами ВВЕР-1000.
Нові реактори належать до покоління III+ та передбачають використання вдосконалених інженерних рішень, зокрема систем пасивного відведення тепла.
Проєкт спрямований на збільшення атомних генерувальних потужностей України, розвиток співпраці зі США та поступове оновлення технологічної бази енергетики.
Коли насправді розпочалися підготовчі роботи?
13 квітня 2024 року Кабінет Міністрів України опублікував повідомлення Міністерства енергетики про старт підготовки до спорудження енергоблоків ХАЕС-5 та ХАЕС-6.
На будівельному майданчику станції тоді розпочали підготовчі роботи для майбутнього будівництва градирень.
Участь у церемонії взяли представники українського уряду, «Енергоатома», дипломатичного корпусу США та керівництва Westinghouse.
На той час уже було розроблено та затверджено техніко-економічне обґрунтування відповідного будівництва.
Однак початок підготовчих робіт не означав, що спорудження ядерного реактора та всіх основних конструкцій енергоблока вже перейшло в повномасштабну фазу.
Для цього необхідні додаткові проєктні, дозвільні, фінансові та організаційні заходи.
Westinghouse оголосила про готовність документації для AP1000
20 травня 2026 року «Енергоатом» повідомив про новий важливий етап співпраці з американським партнером.
Старший віцепрезидент APX Projects EMEA компанії Westinghouse Джоел Ікер заявив, що компанія має повністю підготовлений базовий пакет проєктної документації для реактора AP1000.
За його словами, пакет містить понад 90 тисяч схем, креслень та інших документів, необхідних для реалізації атомного проєкту.
Він також повідомив, що відповідний базовий проєкт пройшов затвердження у чотирьох країнах.
Це дозволяє використовувати вже напрацьовані технологічні рішення, а не створювати реактор із нуля.
Водночас стандартна документація не замінює повністю адаптований проєкт конкретної атомної електростанції.
Необхідно враховувати особливості українського майданчика, національні нормативні вимоги, мережеву інфраструктуру та умови експлуатації.
Першим має стати енергоблок №5
За інформацією «Енергоатома», саме п’ятий енергоблок Хмельницької АЕС визначений початковим проєктом реалізації американської технології AP1000 в Україні.
Westinghouse уже брала участь у підготовці розрахунково-аналітичних матеріалів для майбутнього будівництва.
У травні 2026 року компанія також повідомила про плани завершити підготовку документації, адаптованої для європейського ринку, у 2028 році.
Це один із показників того, що проєкт залишається багатоетапним.
Навіть за наявності стандартного проєкту реактора необхідно забезпечити виробництво обладнання, підготовку будівельної інфраструктури та виконання регуляторних процедур.
Станом на 25 жовтня 2026 року офіційні повідомлення підтверджують підготовку проєкту, але не підтверджують початок повномасштабного будівництва самого реакторного блока №5.
На міжнародній конференції URC 2026 обговорили розширення атомної співпраці
26 червня 2026 року «Енергоатом» повідомив про переговори, що відбулися на конференції Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську.
У зустрічі взяли участь представники України, США, Польщі, Westinghouse та польської компанії Polskie Elektrownie Jądrowe.
Серед ключових тем було майбутнє будівництво нових атомних енергоблоків за технологією AP1000.
«Енергоатом» нагадав, що українсько-американські домовленості передбачають можливість спорудження дев’яти енергоблоків за цією технологією.
Перші два реактори планується розмістити на майданчику Хмельницької АЕС.
Водночас рамкові домовленості щодо дев’яти енергоблоків не означають, що фінансування всіх проєктів уже забезпечене або що для кожного визначені остаточні строки будівництва.
Що таке реактор AP1000?
AP1000 — це водо-водяний ядерний реактор із водою під тиском, розроблений компанією Westinghouse Electric Company.
Технологія належить до покоління III+ і використовує низку вдосконалених систем безпеки.
Назва AP1000 пов’язана з класом електричної потужності реактора — близько 1000 МВт.
Точна електрична потужність конкретного енергоблока залежить від проєктної конфігурації та умов експлуатації.
Основні особливості AP1000:
- Пасивні системи безпеки. Використовують природні фізичні процеси для охолодження реактора.
- Сучасна система керування. Передбачає цифрові засоби контролю та автоматизації.
- Вдосконалена конструкція захисної оболонки. Забезпечує кілька рівнів інженерного захисту.
- Використання перевірених технологічних рішень. Конструкція спирається на попередній досвід експлуатації водо-водяних реакторів.
- Можливість зміни потужності. Проєкт передбачає роботу з регулюванням навантаження в установлених межах.
AP1000 уже має досвід комерційної експлуатації на атомних електростанціях за межами України.
Пасивна безпека: головна технологічна особливість AP1000
Однією з найважливіших переваг, яку виділяє Westinghouse, є застосування пасивних систем охолодження.
У традиційних активних системах безпеки важливу роль можуть відігравати електричні насоси та інше обладнання, що потребує живлення.
Пасивні системи AP1000 використовують природні фізичні сили.
Зокрема:
- Силу тяжіння. Вода може надходити до необхідних систем без роботи звичайних електричних насосів.
- Природну циркуляцію. Рух теплоносія може відбуватися завдяки різниці температур і густини.
- Конвекцію. Тепло передається внаслідок природного руху рідин або газів.
- Конденсацію. Зміна агрегатного стану пари допомагає відводити теплову енергію.
Ці принципи дозволяють зменшувати залежність ключових захисних функцій від зовнішніх джерел електроенергії.
Чи може AP1000 працювати без електрики протягом 72 годин?
Тут важливо розрізняти нормальну роботу атомного енергоблока та його безпечне зупинення під час аварії.
За даними Westinghouse, у разі передбаченої проєктом втрати електроживлення системи пасивної безпеки AP1000 можуть автоматично підтримувати безпечний стан реактора щонайменше протягом 72 годин без необхідності втручання оператора.
Йдеться про підтримання охолодження активної зони та інших критичних захисних функцій.
Це не означає, що енергоблок продовжуватиме виробляти електроенергію без допоміжних систем протягом трьох діб.
Навіть після зупинення ядерного реактора в активній зоні продовжує виділятися залишкове тепло.
Саме його необхідно безпечно відводити.
Перевага AP1000 полягає в здатності підтримувати необхідні захисні функції за певних аварійних умов без постійної роботи зовнішніх електричних систем.
Після початкового періоду можуть бути потрібні додаткові дії персоналу, зокрема поповнення запасів води відповідно до аварійних процедур.
Чому пасивне охолодження важливе для атомної енергетики?
Атомні електростанції повинні мати кілька незалежних рівнів захисту від небезпечних подій.
Серед можливих сценаріїв, які враховуються під час проєктування, — відмова окремого обладнання, порушення електропостачання та інші аварійні ситуації.
Технології пасивного охолодження допомагають зменшувати залежність певних систем безпеки від активних механізмів.
Однак сама наявність таких систем не робить атомний реактор невразливим до всіх можливих подій.
Ядерна безпека залежить від проєктування, якості будівництва, підготовки персоналу, регулярних перевірок, регуляторного контролю та виконання експлуатаційних процедур.
Тому оцінювати безпечність конкретного майбутнього енергоблока можна лише після проходження відповідних процедур і перевірок.
AP1000 уже працює в Китаї та США
Технологія Westinghouse не обмежується кресленнями та експериментальними розробками.
12 жовтня 2018 року компанія оголосила про введення в комерційну експлуатацію першого енергоблока AP1000 на атомній електростанції «Саньмень» у Китаї.
Згодом реактори цього типу почали працювати й на інших об’єктах.
У США технологію використали для нових енергоблоків №3 та №4 АЕС Vogtle у штаті Джорджія.
Міжнародний досвід експлуатації допомагає накопичувати інформацію про технічні характеристики, обслуговування та можливості вдосконалення конструкції.
Водночас під час реалізації великих атомних проєктів у світі виникали труднощі зі строками та вартістю будівництва.
Тому наявність діючих енергоблоків AP1000 є важливим технологічним досвідом, але не гарантує автоматичного дотримання будь-якого майбутнього графіка.
Яку потужність можуть забезпечити два нові енергоблоки?
Один енергоблок класу AP1000 розрахований приблизно на 1 ГВт електричної потужності.
Відповідно, два майбутні енергоблоки ХАЕС-5 та ХАЕС-6 потенційно можуть забезпечувати близько 2 ГВт додаткової встановленої потужності.
Це попередній орієнтир, а не підтверджений обсяг фактичного виробництва електроенергії.
Реальна генерація залежатиме від остаточних характеристик обладнання, графіка ремонтів та експлуатаційних режимів.
Також важливо, що електрична потужність станції вимірюється в мегаватах, а вироблена за певний період енергія — у мегават-годинах або кіловат-годинах.
Тому не слід плутати збільшення встановленої потужності з гарантованим щорічним виробітком електроенергії.
Чому Україні потрібні нові атомні потужності?
Повномасштабна війна створила серйозні виклики для української енергетики.
Пошкодження теплових електростанцій, підстанцій та інших об’єктів ускладнює забезпечення стабільного виробництва й передачі електроенергії.
Запорізька атомна електростанція перебуває під російською окупацією, що також суттєво впливає на енергетичний баланс країни.
У цих умовах розвиток атомної генерації розглядається як один із напрямків довгострокового зміцнення енергетичної системи.
Нові атомні енергоблоки можуть забезпечувати значні обсяги виробництва електроенергії протягом тривалого строку експлуатації.
Проте їхнє спорудження потребує багаторічної підготовки та значних фінансових ресурсів.
Тому майбутні AP1000 не слід розглядати як швидке вирішення поточних аварійних відключень електроенергії.
Чи допоможе технологія AP1000 балансувати енергосистему?
Під час презентації українсько-американського проєкту у квітні 2024 року представники Міністерства енергетики окремо звернули увагу на можливості регулювання потужності AP1000.
Westinghouse також повідомляє, що конструкція реактора підтримує роботу зі зміною навантаження в установлених межах.
Це може бути корисно для енергосистем, де частка сонячних і вітрових електростанцій поступово збільшується.
Водночас атомні енергоблоки не є повною заміною маневрових газових станцій, гідроакумулювальних електростанцій або накопичувачів електроенергії.
Кожна технологія має власні технічні обмеження та економічні особливості.
Тому можливості AP1000 щодо регулювання потужності необхідно розглядати як один з інструментів майбутньої енергосистеми.
Чому Україна співпрацює саме з Westinghouse?
Американська компанія має тривалу історію співробітництва з українською атомною галуззю.
Одним із найважливіших напрямків стала диверсифікація постачання ядерного палива для українських реакторів.
Співпраця дозволила зменшувати залежність від російських виробників паливних збірок.
Згодом партнерство поширилося на виробництво окремих компонентів ядерного палива та плани створення нових реакторних потужностей.
У червні 2026 року «Енергоатом» повідомив про подальше поглиблення співпраці з Westinghouse.
Водночас технологічна незалежність атомної енергетики залежить не лише від вибору постачальника реакторів.
Важливими залишаються підготовка українських фахівців, розвиток власних виробничих можливостей, доступність запасних частин і наявність альтернативних ланцюгів постачання.
До проєкту можуть залучати корейських партнерів
26 червня 2026 року «Енергоатом» також повідомив про переговори з представниками південнокорейської компанії Hyundai Engineering & Construction.
Сторони обговорили перспективи співпраці в будівництві нових енергоблоків за американською технологією AP1000.
Окремо розглядалися можливості добудови атомних потужностей на майданчику Хмельницької АЕС.
Залучення міжнародних інженерних і будівельних компаній може бути важливим для великих інфраструктурних проєктів.
Водночас переговори не означають автоматичного укладення контрактів на конкретні обсяги робіт.
Інформацію про фактичних підрядників слід оцінювати за офіційними договорами та повідомленнями компаній.
Чим відрізняються ХАЕС-3, ХАЕС-4 та майбутні ХАЕС-5 і ХАЕС-6?
На Хмельницькій АЕС існує кілька різних проєктів розширення генерації, які іноді плутають у повідомленнях.
Енергоблоки №3 та №4 — це проєкти добудови раніше розпочатих реакторних об’єктів.
Вони мають окрему історію, технічну документацію та нормативні питання.
Натомість енергоблоки №5 та №6 планується реалізувати на основі американської технології AP1000.
Це інший тип реакторної установки та інший технологічний проєкт.
Тому новини про рішення щодо добудови ХАЕС-3 або ХАЕС-4 не означають автоматичного початку будівництва ХАЕС-5 і ХАЕС-6.
Для оцінювання прогресу необхідно розглядати кожен із цих проєктів окремо.
Які процедури потрібно пройти перед будівництвом нового реактора?
Атомне будівництво регулюється особливо суворими вимогами.
Перш ніж новий енергоблок зможе виробляти електроенергію, необхідно пройти низку проєктних, регуляторних та технічних етапів.
Залежно від стану проєкту до них належать:
- Підготовка та адаптація проєктної документації.
- Оцінювання особливостей будівельного майданчика.
- Розроблення документації з ядерної та радіаційної безпеки.
- Виконання необхідних екологічних процедур.
- Отримання встановлених законодавством дозволів і ліцензій.
- Укладання контрактів на виготовлення та постачання обладнання.
- Спорудження основних конструкцій енергоблока.
- Монтаж реакторного й турбінного обладнання.
- Комплексні перевірки та випробування.
- Отримання дозволів на відповідні етапи введення в експлуатацію.
Кожен із цих етапів потребує окремого технічного контролю.
Саме тому готовність базового дизайну реактора ще не дорівнює готовності повноцінної атомної електростанції.
Чи визначена дата запуску ХАЕС-5?
Станом на 25 жовтня 2026 року перевірені повідомлення не дозволяють назвати остаточну дату введення енергоблока №5 в комерційну експлуатацію.
У жовтні 2025 року представник Westinghouse Ден Ліпман заявляв, що компанія прагне прискорити реалізацію проєктів ХАЕС-5 та ХАЕС-6 після завершення війни.
Тоді він характеризував роботи як активне планування та підготовку.
У травні й червні 2026 року сторони підтвердили подальшу підготовку документації та міжнародну координацію.
Однак ці повідомлення не містили остаточного затвердженого графіка пуску реактора.
Строки залежатимуть від безпекових умов, фінансування, дозвільних процедур, постачання обладнання та організації будівництва.
Що відбувається на Хмельницькій АЕС зараз?
Окрім підготовки нових енергоблоків, станція продовжує виконувати завдання з експлуатації діючих реакторів.
14 жовтня 2026 року «Енергоатом» повідомив, що на ХАЕС розпочалася перевірка готовності до осінньо-зимового періоду 2026–2027 років.
Спеціальна комісія оцінювала технічний стан обладнання, будівель, інфраструктури та рівень підготовки персоналу.
16 жовтня компанія повідомила про завершення відповідного етапу перевірки.
Під час підсумкової наради представники комісії підтвердили готовність станції до осінньо-зимового періоду, а остаточне рішення мала ухвалити центральна комісія.
Ця робота має важливе значення для стабільної роботи української атомної генерації найближчої зими.
Водночас перевірка діючої станції не є підтвердженням початку нової фази будівництва AP1000.
Чи допоможуть нові реактори подолати дефіцит електроенергії?
Після завершення будівництва нові атомні енергоблоки потенційно можуть збільшити можливості України з виробництва електроенергії.
Це має стратегічне значення в умовах відновлення енергетичної інфраструктури та модернізації промисловості.
Однак атомні станції є об’єктами тривалого інвестиційного циклу.
Їх не можна побудувати за декілька місяців у відповідь на поточні потреби енергосистеми.
Тому паралельно Україні необхідно відновлювати пошкоджені електростанції, розвивати розподілену генерацію, модернізувати електромережі та посилювати можливості резервного живлення.
Нові реактори AP1000 можуть стати одним із довгострокових компонентів цієї системи.
Що означає проєкт AP1000 для енергетичної незалежності України?
Будівництво нових атомних потужностей може мати значення не лише для виробництва електроенергії.
Проєкт також передбачає міжнародну інженерну співпрацю, підготовку спеціалістів і використання нових технологій.
Потенційно це може створювати можливості для українських підприємств, здатних виконувати роботи або постачати продукцію відповідно до вимог атомної галузі.
Водночас участь в атомних проєктах вимагає високих стандартів якості та спеціальної сертифікації.
Тому фактичний економічний ефект залежатиме від локалізації виробництва, умов контрактів і масштабу участі українських компаній.
Ключовим залишається забезпечення ядерної та радіаційної безпеки на всіх етапах реалізації.
Хмельницька АЕС і реактори AP1000: головні підсумки
Україна продовжує розвивати проєкт будівництва двох нових атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС за технологією американської компанії Westinghouse.
Підготовчі роботи на майданчику розпочалися ще у квітні 2024 року.
У травні 2026 року Westinghouse повідомила про готовність базового пакета проєктної документації, а в червні представники України та міжнародних партнерів обговорили подальшу реалізацію співпраці.
Першим новим реактором AP1000 в Україні планується зробити ХАЕС-5.
Однією з основних переваг технології є пасивні системи безпеки, які за передбачених проєктом аварійних умов можуть підтримувати охолодження активної зони щонайменше 72 години без зовнішнього електропостачання та дій оператора.
Однак офіційні повідомлення станом на жовтень 2026 року не підтверджують початку повномасштабного будівництва реактора або встановлення остаточної дати його запуску.
Головна новина полягає в тому, що українсько-американський атомний проєкт переходить через нові етапи інженерної підготовки, але до завершення будівництва першого енергоблока AP1000 Україні ще необхідно пройти низку складних технічних, фінансових і регуляторних процедур.
У довгостроковій перспективі успішна реалізація проєкту може допомогти оновити атомну генерацію України та зміцнити її енергетичну стійкість.
